Вчені стверджують, що розробили спосіб утилізації ядерних відходів з ядерних реакторів та перетворення їх на потужне паливо для термоядерних реакторів.
Як повідомляє Gizmodo, це захоплива перспектива, яка може дати термоядерному синтезу, який, попри десятиліття досліджень, залишається недосяжним, хоча багато вчених вважають, що він може стати життєздатним джерелом енергії для мереж, шанс якось стати життєздатним джерелом чистої та безпечної енергії.
Дослідники з Лос-Аламоської національної лабораторії шукають надійне джерело тритію, ізотопу водню, який, поряд з дейтерієм, використовується в сучасних випробувальних термоядерних реакторах для моделювання процесів, що відбуваються всередині зірок, подібних до нашого Сонця.
Щоб запобігти майбутньому дефіциту тритію, фізик-ядерник з Лос-Аламоської національної лабораторії Теренс Тарновскі припустив, що ядерні відходи можуть стати рішенням. Принаймні на папері це елегантне рішення, яке може одночасно сприяти розкладанню радіоактивних відходів, довгострокове зберігання яких є надзвичайно дорогим.
«На всій планеті є лише кілька десятків кілограмів [тритію] — як природного, так і штучного походження», — розповів Тарновскі Gizmodo. «Так звідки ж має взятися цей тритій?»
Як докладно описано у дослідженні, яке буде представлено пізніше цього року на конференції, Тарновскі сподівається витягувати тритій з ядерних відходів, спрямовуючи його за допомогою надпровідного лінійного прискорювача в оточенні розплавленого літію. Результатом, окрім прискорення розпаду атомів урану та плутонію, стане виробництво тритію.
Фізик припустив, що цей метод дозволить «виробляти більш ніж удесятеро більше тритію, ніж термоядерний реактор при тій же тепловій потужності».
Проте критики стверджують, що Тарновскі, можливо, ставить віз попереду коня. Попри загальний ентузіазм, особливо з боку приватного сектора, який шукає способи задовольнити, здавалося б, ненаситні енергетичні потреби ШІ, ядерний синтез як поширене джерело енергії, ймовірно, стане доступним лише через багато років.
Вчені лише недавно почали вичавлювати більше енергії з високоенергоємних термоядерних реакцій, ніж їм потрібно для роботи. Масштабування операцій для значної кількості чистої позитивної електроенергії може створити додаткові труднощі. Наприклад, утримання плазми при екстремальних температурах і тисках, необхідне для традиційних термоядерних реакторів типу токамак, виявилося виключно складним завданням.
Коротко кажучи, пошук довготривалого та екологічно стійкого тритієвого палива - лише мала частина надзвичайно складного інженерного завдання, і вченим ще багато чого доведеться довести.
Джерела: Gizmodo
