Якщо вам здається, що останнім часом світ завалений поганими новинами, то ось вам і світлий момент: Сонце стало основним джерелом енергії для десятків мільйонів людей по всьому світу.
Нещодавня стаття The New Yorker присвячена разючому зростанню сонячної енергетики за останні кілька років. Серед інших великих даних журнал зазначає, що у 2024 році відновлювані джерела забезпечили 96% світового попиту на нову енергію; у Сполучених Штатах 93% нових потужностей припало на сонячну та вітрову енергетику.
Але хоча поновлювані джерела енергії загалом і переживають розквіт, темпи зростання сонячної енергетики, зокрема, затьмарюють все інше.
Наприклад, за оцінками, зараз у світі кожні 15 годин встановлюється інфраструктура сонячної енергетики потужністю один гігават — це приблизно відповідає потужності нової вугільної електростанції.
Для історичного контексту газета New Yorker зазначає, що з моменту винаходу першого фотоелектричного сонячного елемента в 1954 році знадобилося 68 років, щоб створити терават сонячної енергії. Усього два роки знадобилося, щоб досягти другого теравата у 2024 році, а третій очікується протягом кількох місяців.
Це вибухове зростання обумовлено значним підвищенням ефективності сонячної енергетики, проривами у виробництві та оптимізацією процесів установки. Також спостерігався значний прогрес у переробленні панелей, а це означає, що темна сторона сонячної енергетики — видобуток корисних копалин та виробництво панелей — може піти в минуле.
Теоретично, це зростання виробництва у поєднанні з ще ефективнішими методами перероблення продовжуватиме окупатися протягом багатьох років.
Як зазначає New Yorker, дослідниця Оксфордського університету Ханна Річі нещодавно підрахувала, що «срібла, використаного в одній сонячній панелі, виготовленій у 2010 році, сьогодні вистачило б приблизно на п'ять панелей».
Хоча такі країни, як США, Німеччина та Японія, перебувають у перших рядах лідерів за встановленими потужностями сонячної енергетики, безперечним лідером є Китай, який у 2023 році встановив більше сонячної інфраструктури, ніж наступні дев'ять країн разом.
Китай, зі свого боку, реалізує свій 10-річний план із потроєння потужностей сонячної енергетики до 2030 року — ціль, яку він може досягти вже до 2026 року, якщо збереже нинішні темпи. Хоча це, безумовно, вигідно для довкілля та здоров'я громадян Китаю, це також є геополітичною метою, а саме, припинення залежності від американських джерел енергії, таких як нафта і вугілля.
Тим часом США при нинішній адміністрації різко змінюють курс щодо відновлюваних джерел енергії. Нещодавній "Великий красивий законопроєкт" трампа передбачає скасування податкових пільг для нових покупців сонячних панелей та акумуляторів, а також надає величезні субсидії компаніям, які працюють на копалині та біопаливі.
Щоб виправдати цей крок, трамп звинуватив сонячну та вітрову інфраструктуру в стрімкому зростанні цін на електроенергію, попри незаперечні докази того, що сонячна енергія робить загальну енергомережу стабільнішою, а енергію значно дешевшою. Враховуючи це, ймовірно, не буде сюрпризом виявити, що так званий президент має чимало прихованих мотивів.
Джерела: The New Yorker
