Тяжке життя вампірів

Вампір (нім. Vampir від прасл. вѫпырь звідки ж укр. упир) — літературний, а також поширений в попкультурі образ, мрець, який нібито виходить з могили, щоб смоктати кров живих людей.

Є багато причин, чому вам може не хотітися стати вампіром: починаючи з виснажливих нічних полювань і закінчуючи обмеженим вибором одягу.
Та найгірші справи з раціоном, адже кров - дуже проблемний харчовий продукт.
Труднощі виникають, щойно ви починаєте свою трапезу.
За лічені хвилини після укусу кров вашої жертви почне зсідатися, попереджуючи значні втрати крові, тому кровотеча зупиниться, а разом з нею і ваш банкет.
Та навіть якби вам вдалося подолати цю проблему, перед вами постане інша: імунна система жертви безперервно вишукує в її організмі незнайомі речовини.
Тож зі збільшенням кількості слини в рані підвищується ймовірність виявлення клітинами-"патрульними" чужорідної рідини.
Імунна відповідь жертви зіпсує смак вашої вечері або ж жертва, відчувши дискомфорт, почне активно опиратися.
Небезпечною є і сама кров.
Вона містить велику кількість патогенів, які можуть вас інфікувати, а ще в її складі багато заліза, під час перетравлення якого можуть утворюватися токсичні молекули.
Але ще гострішою проблемою є потреба в колосальній кількості крові, яку необхідно спожити.
Кров, попри нутрієнти у її вмісті, по-суті є просто водою, тому щоб отримати достатню для виживання кількість поживних речовин, вам доведеться випити її ДУЖЕ багато - у кілька разів більше від вашої власної ваги.
Тож вам потрібно знайти спосіб швидко перетравлювати всю цю кров або якось накопичувати її в організмі.
І навіть якщо ви знайдете, де її розмістити, ви ризикуєте самі стати ласим шматочком на чужому обіді.
І після всіх цих поневірянь усього лише за кілька днів ви знову зголоднієте, і всі кола пекла доведеться повторити знову.
Бррр.
Втім, нездоланних проблем тут немає.
Вампіри з реального життя, такі як комарі, ґедзі, п’явки та кажани-кровосмоки щодня долають їх з дивовижною винахідливістю.
Слина більшості тварин, що харчуються кров'ю, насичена антикоагулянтами, які дозволяють уникати зсідання крові жертви.
Вони настільки ефективні, що кров може продовжувати текти ще годинами після завершення такого "прийому їжі".
Тварини, які найдовше перебувають на цьому кривавому "банкеті", як-от кліщі, навчилися виробляти надскладну слину.
Варіюючи різні речовини у слині, вони можуть обходити захист імунної системи своїх жертв днями, а то й тижнями.
Комарі мають пребагато імунних клітин, які борються з небезпечними патогенами, та протеїни, які упаковують залізовмісні частинки крові в безпечні структури.
Кліщі мають тіла, чудово пристосовані для зберігання величезних кількостей крові, а кажани обробляють усю воду та виділяють її у вигляді сечі прямо під час їжі, тож вони ніколи не втрачають дієздатність після трапези.
Вигадані вампіри могли б перейняти ці трюки у своїх реальних прототипів, адже вони допомогли видам, що харчуються кров'ю, робити це надзвичайно успішно.
Замість того, щоб думати про вампірів – реальних чи вигаданих – як про монстрів, можливо, нам вартувало б сприймати їх як незбагнених істот, які борються з численними труднощами свого криваво складного способу життя.