Наскільки сильно відрізняються породи собак?
Привіт, це ХвилинаЗемлі.
Відтоді, як багаті британці в кінці 19-го століття вигадали виставки собак як видовищне змагання, люди хизувалися собаками з метою посісти перше місце в так званих "порідних групах".
Ці групи засновані на виведених людиною породах собак, як от група мисливських собак ретриверів, до якої належать зокрема лабрадори й спанієлі, група сторожевих собак, до якої відносять доберманів і мастифів і група собак вівчарів, як от колі та вівчарки.
І хоча більшість собак сьогодні - це просто лежні й компаньйони своїх господарів, їхня порідна група - те, що впливає на те, як ми про них думаємо.
Ось чому клуби любителів собак описують собак з мисливської групи як уважних, собак з пастушої групи як розумних, і собак зі сторожевої групи як хоробрих, але, можливо, не сприйнятних для сімей з маленькими дітьми.
Проте два десятиліття досліджень показали, що хоча собаки в певній порідній групі часто поділяють певні навички, насправді у них не так вже й багато спільного.
В одному дослідженні, зробленому у Швеції, вчені провели понад 13 собак, які належали до 31 породи через своєрідну смугу перешкод, наповнену звуками, несподіваними подіями й випадковими людьми, які намагалися виявити прихильність до цих собак.
Дослідники виявили, що ступені грайливості, зацікавленості, дружелюбності й агресивності не відрізняються між порідними групами.
До того ж виявилося, що золотисті ретривери були ближчі до ротвейлерів, ніж до представників своєї мисливської групи, а боксери мають більше спільного з лабрадорами, ніж з іншими сторожевими собаками.
Насправді поведінка більшості собак більше нагадує поведінку порід поза межами своєї групи.
Ба більше, десятки досліджень собачого інтелекту показали, що коли справа стосується таких навичок як проходження лабіринтів і виконання команд, то всі порідні групи показують приблизно однакові результати.
Хоча деякі особини є безумовно виразно розумнішими ніж інші.
То невже любителі собак просто вигадали усі ці відмінності між групами порід?
Можливо.
Психологічні дослідження показують наступне: щойно ми починаємо бачити якийсь об'єкт чи явище певним чином, то природно шукаємо підтвердження цьому баченню, та ігноруємо докази, які цьому баченню суперечать.
Але правда полягає в тому, що не можна судити про книгу лиш за її обкладинкою.