Звідки взялося золото
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці. Або тут.
У середньовіччі алхіміки намагались домогтися здавалось б неможливого — вони хотіли перетворити звичайний свинець на блискуче золото.
Історія зображає цих людей старими диваками.
Але, якби тільки вони знали, що їхні мрії цілком здійсненні.
Дійсно, сьогодні ми можемо виготовляти золото на Землі.
І все завдяки сучасним винаходам, до яких середньовічні алхіміки не дожили кілька століть.
Щоб зрозуміти, як цей дорогоцінний метал став частиною нашої планети, нам для початку слід подивитися вгору — на зірки.
Золото має позаземне походження.
Замість виникнення у земній корі, воно насправді утворилося в космосі та міститься на Землі завдяки катастрофічним вибухам зірок, що називаються надновими.
Зірки в основному складаються із водню — найпростішого і найлегшого елемента.
Величезний гравітаційний тиск такої кількості речовини стискає її та запускає ядерний синтез в ядрі новоутвореної зірки.
Цей процес вивільняє величезну енергію, через що зірка світиться.
Впродовж багатьох мільйонів років синтезу водень перетворюється на більш важкі елементи — гелій, вуглець і кисень.
Наступні елементи витрачаються все швидше і швидше, аж до утворення заліза та нікелю.
Однак, з цього моменту ядерний синтез більше не вивільняє достатньо енергії й тиск у ядрі різко падає.
Зовнішні шари колапсують в центр і відбиваються назад через різке виділення енергії.
Зоря вибухає, утворюючи наднову.
Екстремально високий тиск в зорі, що колапсує, настільки високий, що субатомні частинки — протони та електрони — об’єднуються в зоряному ядрі, утворюючи нейтрони.
Нейтрони не мають електричного заряду, тому вони легко захоплюються елементами групи заліза.
Множинне захоплення нейтронів робить можливим утворення біль важких елементів, що їх зоря за звичайних умов не може сформувати.
Наприклад, елементів від срібла до золота і далі через свинець аж до урану.
На противагу процесові утворення гелію з водню тривалістю мільйони років, створення важких елементів у надновій відбувається за лічені секунди.
Але що відбувається із золотом після вибуху?
Ударна хвиля від вибуху наднової зорі викидає залишки від її зовнішньої оболонки у міжзоряне середовище, створюючи потоки газу і пилу, що конденсуються, формуючи нові зірки та планети.
Земне золото, швидше усього, з’явилося тут саме цим шляхом до того, як в результаті геотермальної активності сформувалися його родовища.
І сьогодні, через мільярди років ми займаємося видобутком цього дорогоцінного металу.
І цей процес доволі недешевий, та й ще ускладнений рідкістю золота.
Фактично усе золото, що ми добули за весь час, вмістилося б у три олімпійських басейни.
При цьому маса усього цього золота величезна, оскільки його густина у двадцять разів більша густини води.
А чи можемо ми виготувати більше цього бажаного товару?
Взагалі-то так, можемо.
Використовуючи прискорювачі заряджених частинок, ми можемо повторити складні ядерні реакції, які створюють золото в зірках.
Але ці машини можуть продукувати золото лише атом за атомом, так що знадобиться час порядку віку всесвіту, щоб напрацювати один грам.
І вартість такої кількості золота значно перевищуватиме його поточну ціну.
Тож, це не дуже хороше рішення.
Але, якщо ми досягнемо гіпотетичної точки, коли запаси золота під землею будуть вичерпані, то є й інші місця, де ми могли б його пошукати.
За різними оцінками у світовому океані розчинено близько двадцяти мільйонів тонн золота.
Однак, надзвичайно мала концентрація робить отримання золота з морської води занадто дорогим у наш час.
Можливо, одного чудового дня ми станемо золотої лихоманки на інших планетах нашої Сонячної системи.
І хтозна, можливо якась майбутня наднова з’явиться десь поруч і на нашу планету проллється дощ зі скарбів.
Сподіваємося, це не знищить усе життя на Землі.
