Перенаселення. Пояснення демографічного вибуху

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці. Або тут.

Ще ніколи в історії на Землі не було так багато людей як зараз.
Кількість стрімко зростала з 1 мільярда у 1800 році до 2.3 мільярда у 1940 році, 3.7 мільярда у 1970 році та 7.4 мільярда у 2016 році.
За останнє століття населення Землі збільшилось учетверо, тож чого нам очікувати у наступному столітті?
І яке значення матиме це зростання для нашого майбутнього?
Чи будуть масові міграції?
Переповнені міські нетрі, та мегаполіси розміром з увесь континент?
Хвороби та забруднення навколишнього середовища?
Хаос та насильство через енергію, воду та їжу?
А людський вид зосередиться лише на підтримці свого існування?
Чи зруйнує наш спосіб життя таке зростання населення?
Або ж цей прогноз лише необґрунтована паніка?
У 1960-х темп зростання населення досяг небувалого рівня.
Що призвело до апокаліптичних пророцтв.
Бідне населення буде нескінченно плодитися, та спустошувати розвинені країни світу.
Так народилася легенда про перенаселеність.
Та, виявляється, високий рівень народжуваності та демографічний вибух не є постійними особливостями певних культур чи країн.
А, радше, частиною чотириетапного процесу, через який проходить увесь світ — демографічний перехід.
Більшість розвинених країн вже здійснили перехід, у той час, як в інших країнах цей процес відбувається прямо зараз.
Давайте повернемося до 18 сторіччя, коли увесь світ, включно з Європою, був на першому етапі демографічного переходу.
За сьогоднішніми мірками в Європі було гірше, ніж в регіонах, які розвиваються, люди страждали від поганих санітарних умов, бідного харчування та нерозвиненої медицини.
Народжувалася велика кількість людей, але й багато з них швидко помирали, тож приросту населення майже не було.
Жінка могла мати від 4 до 6 дітей, та лише 2 з них досягали зрілого віку.
Потім, у Сполученому Королівстві, відбулась промислова революція, яка принесла найбільші зміни умов життя людства з часів аграрної революції.
Люди перешли з полів на  заводи.
Промислові товари вироблялись у великих кількостях, і стали широкодоступними.
Процвітання науки призвело до розвитку транспорту, зв'язку та медицини.
Роль жінки в суспільстві зазнала змін, що створило умов для їх емансипації.
Поступово цей економічний прогрес не тільки сформував середній клас, а й підняв стандарти життя та охорони здоров'я для бідних верств працюючого населення.
Розпочався другий етап переходу.
Покращення харчування, гігієни та медицини знизили рівень смертності, особливо у дитячому віці.
Результатом став демографічний вибух.
Населення Сполученого Королівства подвоїлось в період з 1750 до 1850 року.
Головною причиною, через яку сім'ї мали багато дітей було те, що тільки деякі з них виживали.
Тепер це змінилося, і запустився третій етап переходу.
Народжувалося все менше і менше дітей, і ріст населення сповільнився.
З рештою встановився баланс: менше людей помирало і менше дітей народжувалося, тож показники смертності та народжуваності стабілізувалися.
Британія досягла четвертого етапу демографічного переходу.
Це відбулося не тільки в Сполученому Королівстві, все більше й більше країн пройшли через чотири етапи.
Перший — багато народжень і багато смертей, через погані умови життя.
Другий — покращення умов життя призвело до зменшення смертності й демографічного вибуху.
Третій — коли зменшення смертності спричинило зменшення народжуваність і зростання населення зупинилося.
Але, якщо рівень народжуваності так сильно упав, чому ж чисельність населення продовжує стрімко зростати?
Діти, народжені в часи демографічного вибуху 70-х і 80-х, зараз мають власних дітей.
Що призвело до помітного росту загальної кількості населення.
Але вони в середньому мають набагато менше дітей, ніж їхні батьки.
В середньому сьогодні це 2.5 дитини, а 40 років тому було 5.
Оскільки це покоління стає старшим, а народжуваність зменшується, темпи зростання населення будуть уповільнюватися.
Це вірно для будь-якої країни.
На заході ми схильні залишати поза увагою прогрес в інших регіонах світу.
Але насправді більшість країн світу вже перейшли до четвертого етапу.
Тільки погляньте на Банґладеш.
У 1971 році жінка в середньому мала 7 дітей, але 25% з них помирали не доживши до 5 років.
У 2015 році рівень смертності зменшився до 3.8%, а жінки в середньому мала 2.2 дитини.
Це правило, а не виняток.
Ми не особливі, а просто розпочали раніше.
Розвиненим країнам знадобилося 80 років для того, щоб зменшити рівень народжуваності з більш ніж 6 дітей до менш ніж 3.
Інші швидко наздоганяють.
Малайзія та Південній Африці знадобилось всього 34 роки; Банґладешу всього 20 років.
Ірану вдалося зробити це за 10 років.
Усім цим наздоганяючим країнам не доводилося починати все з нуля.
І що більше допомоги вони отримують, тим швидше вони наздоганяють.
Саме тому програми, які допомагають знизити дитячу смертність, або допомогти бідним країнам в розвитку настільки важливі.
Незалежно від того, яка у вас мотивація: чи мрієте ви про світ, де усі люди живіть у свободі та багатстві, або ж ви просто хочете, щоб до вашої країни прибувало менше біженців.
Проста істина полягає в тому, щоб було вигідно для вас особисто, якщо люди на іншому боці планети житимуть хорошим життям.
І ми рухаємося до цього.
Відсоток людей, які живуть в умовах крайньої бідності, ще ніколи не був таким низьким як сьогодні.
Тож майбутнє зростання світового населення не апокаліптичне пророцтво.
Це — перспектива.
Зростання населення зупиниться.
ООН прогнозує, що 12-мільярдна людина взагалі ніколи не народиться.
Оскільки рівень розвитку у світі зростає, кількість людей з вищою освітою збільшиться десятикратно.
Країни, які раніше були нужденними, натомість будуть просуватися в розвитку.
Чисельніше населення означатиме більшу кількість людей, здатних розвивати людство.