Під час випробувань на мишах дослідники виявили молекулу, яка, за їхніми словами, може відновити когнітивні здібності й навіть спогади, втрачені через хворобу Альцгеймера.
У прес-релізі про дослідження, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі пояснив, що синтезована молекула діє зовсім інакше, ніж нинішні ліки проти хвороби Альцгеймера, наявні на ринку.
Як неодноразово зазначалося в основній галузі вивчення цього захворювання, накопичення шкідливих амілоїдних бляшок у мозку, мабуть, є основним рушійним фактором прогресування хвороби Альцгеймера. Таким чином, протягом багатьох років дослідники пробували різні методи, щоб позбавитися бляшок, але, як показали пізніші дослідження, моноклональні антитіла, які видаляють ці бляшки з мозку, не відновлюють когнітивні функції та спогади, втрачені через хворобу.
"Вони залишають після себе мозок, який, можливо, позбавлений бляшок, — пояснив невролог Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та керівник дослідження Іштван Моді, — але всі патологічні зміни в ланцюгах та механізмах нейронів не коригуються".
Разом із накопиченням бляшок рання та середня стадія хвороби Альцгеймера характеризується уповільненням гамма-коливань, які запускають електричні сигнали, що стимулюють важливі функції запам'ятовування, такі як запам'ятовування номера телефону.
Саме тут на допомогу приходить нова молекула, названа DDL-920 на честь лабораторії з пошуку ліків Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, де її синтезували.
Використовуючи як мишей «дикого типу», так і мишей, генетично модифікованих для розвитку хвороби Альцгеймера (що, як вставка, деякі вважають етично сумнівною практикою), дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі припустили, що DDL-920 може змінити процес, який гальмує ці важливі коливання.
Після двох тижнів перорального приймання препарату, що містить цю молекулу, миші з хворобою Альцгеймера змогли згадати шляхи виходу з лабіринту з тією ж швидкістю, що і їхні колеги дикого типу, і вони також не виявляли будь-якої дивної поведінки після введення препаратів.
Як зазначає Моді, потрібно зробити величезну роботу, щоб визначити, чи може DDL-920 бути безпечним та ефективним для людини. Однак якщо дослідники доберуться до цього, це може мати величезні наслідки для інших розладів, що характеризуються порушеннями гамма-коливань, включаючи розлади аутистичного спектра, депресію та шизофренію.
"Ми з великим ентузіазмом ставимося до цього, — сказав Моді в прес-релізі, — через новизну та механізм дії, який не розглядався в минулому".
Джерела: UCLA Health
