Джеймс Вебб виявив погоду на екзопланеті на відстані 280 світлових років від нас

NASA, ESA, CSA, Ralf Crawford (STScI)

Міжнародна група дослідників успішно використала космічний телескоп імені Джеймса Вебба НАСА для складання карти погоди на екзопланеті гарячого газового гіганта WASP-43b.

Хмарно, можливий дощ

Наукові інструменти на борту космічного телескопа Джеймса Вебба НАСА настільки чутливі, що можуть визначати погоду на екзопланеті, що знаходиться на відстані 280 світлових років від нас.

За допомогою спектрометра середнього інфрачервоного діапазону телескопа групі міжнародних вчених вдалося скласти карту погоди на поверхні WASP-43b, газового гіганта в сузір'ї Секстанта.

Результати показують, що екзопланета покрита густим покривом хмар з одного боку, ясним небом з іншого і жорстокими екваторіальними вітрами, швидкість яких може досягати 5000 миль на годину — приголомшливо деталізований вид, враховуючи величезні відстані.

Найгарячіший Юпітер

WASP-43b обертається навколо своєї батьківської зірки на відстані всього 1,3 мільйона миль (всього 1/25 відстані між Меркурієм та Сонцем), що призводить до різкого підвищення температури на поверхні, за що його відносять до категорії «гарячих Юпітерів».

Він набагато гарячіший, ніж будь-який інший газовий гігант, з яким ми знайомі в нашій Сонячній системі.

Екзопланета була вперше виявлена у 2011 році, раніше її спостерігали космічні телескопи НАСА «Хаббл» та «Спітцер».

"За допомогою Хаббла ми могли ясно бачити, що на денній стороні є водяна пара", — заявив у своїй заяві дослідник Інституту екологічних досліджень Bay Area Тейлор Белл, провідний автор дослідження, опублікованого у журналі Nature Astronomy.

"І Хаббл, і Спітцер припустили, що на нічному боці можуть бути хмари", — додав Белл. «Але нам потрібні були більш точні виміри Вебба, щоб почати складати карти температури, хмарного покриву, вітрів і більш детального складу атмосфери по всій планеті».

Аналізуючи світло середнього інфрачервоного діапазону, що випромінюється планетою, вчені змогли визначити її точну температуру: температура, що обпалює, у 2300 градусів за Фаренгейтом на її денній стороні, досить гаряча, щоб кувати залізо.

Використовуючи тривимірні моделі атмосфери, вчені змогли навіть змоделювати, як могла б виглядати атмосфера газового гіганта.

"Спостерігаючи за всією орбітою, ми змогли розрахувати температуру різних сторін планети, коли вони обертаються у поле зору", — сказав Белл. «На підставі цього ми могли б побудувати зразкову температурну карту по всій планеті».

Джерела: НАСА