Чи справді акули ззовні покриті зубами?

Акули (Selachimorpha) — надряд хрящових риб, переважно пелагічних.

Привіт, це "Хвилина Землі".
Акули відомі своїми зубами, а не лускою.
Але акуляча луска має багато спільного з її зубами; та й з вашими зубами теж.
Ці крихітні нерівні виступи називаються "шкірними зубами" або дентиклями.
І так само як наші "ротові дентиклі" - я маю на увазі, наші зуби - акулячі дентиклі мають м'яку середину, яка оточена твердим дентином, який своєю чергою покритий блискучою емаллю.
Але який стосунок акуляча луска має до зубів?
Щоб відповісти на це запитання, ми повинні здійснити подорож у минуле, у час, коли наші хребетні предки не мали іще ані зубів, ані луски.
Найдавнішими хребетними були примітивні риби, які втягували воду через відкриті беззубі роти й відфільтровували таким чином їжу.
А їхні маленькі тіла без луски залишали їх беззахисними перед гігантськими безхребетними хижаками, що жили в той час.
Зрештою шкіра деяких з цих риб в процесі еволюції перетворилася на жорсткі "обладунки" навколо голови.
Але решта тіла лишалася м'якою і беззахисною.
Тож панцир на голові в підсумку розділився на дрібніші лусочки, які покрили все тіло.
І вуаля: захист і гнучкість.
Ці гнучкі, лускаті риби були кращими, ніж їхні предки, та все ж дуже далекими від того, щоб стати хижаками.
Вони продовжували пасивно фільтрувати дрібну їжу з води.
Вчені вважають, що наступний еволюційний стрибок включав луску навколо рота деяких риб, яка мігрувала всередину рота і стала спочатку чимось схожим на зуби, а потім і справжніми зубами.
Але від зубів немає користі, якщо їх не переміщувати один відносно одного, і паралельна еволюція щелеп дозволила перетворити ротову луску на зброю.
Відтепер в меню з'явилася велика здобич.
Риби могли використовувати свої щелепи, щоб затиснути здобич, і зуби, щоб подрібнити її.
Ці "зубаті" риби дали початок сучасним акулам, які згодом запанували в океанах.
Зубаті риби також були предками перших хребетних, які виповзли на сушу.
Ці хребетні (та їхні роти) швидко урізноманітнилися.
Деякі нові сухопутні тварини розвинули здатність жувати – маніпулювати своїми зубами й щелепами задля подрібнення їжі.
На відміну від тварин, що ковтають їжу шматками, тварини, які пережовують їжу, можуть перетравлювати її швидше і повніше, заощаджуючи енергію та отримуючи більше поживних речовин.
Зуби також зазнали спеціалізації.
У травоїдних тварин розвинулися передні різці, щоб розрізати волокнисті рослини, а також широкі та пласкі задні зуби для перетирання їжі.
У м'ясоїдних тварин в процесі еволюції з'явилися довгі та гострі зуби, щоб ловити й роздирати здобич.
Всеїдні ж тварини, до яких належимо і ми, розвинули усіх зубів потрохи.
І, наскільки нам відомо, всі ці зуби походять від тієї самої предкової луски, яка еволюціонувала також і в луску сучасних акул.
Я вважаю, що луска є найвідомішою рисою акул, якщо не брати до уваги їхні зуби.