Чому деякі тварини стають велетенськими

Динозаври (Dinosauria — від дав.-гр. δεινός — «страшний» і σαῦρος — «ящірка») — надряд завропсидів, який з’явився близько 251 млн років тому.

Привіт, це Кейт із МінетЕрс.
Тварини бувають різних розмірів, але впродовж еволюції, зазвичай, кожен вид зберігає свій розмір майже незмінним.
Хоча, час від часу відбувається дещо незвичайне, що дозволяє тварині стати дійсно велетенською.
Візьмімо, наприклад, комах та інших членистоногих, які мають крихітні тіла почасти тому, що дихають, вбираючи повітря крізь трахеї, які виходять на поверхню тіла.
А кисень може досягати лише тих клітин, які розташовані не надто глибоко, оскільки в міру руху кисню крізь трахеї він поступово відбирається клітинами.
Але, приблизно 300 мільйонів років тому вміст кисню в атмосфері Землі суттєво зріс.
З вищою концентрацією кисню у повітрі тіла членистоногих змогли виростати до набагато більших розмірів.
Так і з'явилися мегакомахи, як от бабка розміром з орла і багатоніжка з двомісний човен.
Проте динозаври стали достатньо великими без будь-якої допомоги ззовні.
Але в певний момент вони досягли межі через так званий закон квадрата-куба.
Сила, яку може розвивати організм, пропорційна площі поперечного перерізу кісток та м'язів, але вага організму пропорційна його об'єму.
І, так само як подвоєння сторони куба збільшує площу його поперечного перерізу в чотири рази, але об'єму у вісім разів.
Коли тварина стає більшою, вона стає і сильнішою, але набагато, набагато важчою.
Викопні рештки свідчать про те, що динозаври були дуже близькими до таких розмірів, за яких вони не могли б переміщатися.
Але еволюція винайшла лазівку - систему повітряних кишень і мішків по всьому тілу.
Ці мішки дозволяли динозаврам ставати більшими за майже незмінної ваги, мати надзвичайно довгі, але легкі шиї, що допомогло їм отримати додатковий доступ до великої кількості листя.
Зрештою, група наземних тварин змогла взагалі обійти закон квадрата-куба, забравшись назад у воду, яка підтримувала їхню вагу.
А завдяки легеням, вони могли використовувати багате киснем повітря замість бідної на кисень води, що дозволило цим ссавцям виростати вдвічі більшими ніж найбільша риба.
Та цим велетенським істотам просто не вистачало їжі, щоб стати іще більшими.
Але пізніше, кілька мільйонів років тому, зміни в океанських течіях спричинили появу великої кількості поживних речовин з глибин, що викликало появу величезних зон цвітіння фітопланктону.
А це, своєю чергою, сприяло появі величезних концентрацій поживного зоопланктону.
Завдяки цьому новому калорійному раціону, а також диханню легенями й підтримуванню водою їхніх тіл, сині кити швидко потроїли свої розміри, ставши не просто гігантськими, а дійсно найбільшими тваринами, які коли-небудь жили на Землі.
І про це, безумовно, варто розповідати.