Коли пандемія закінчиться

Пандемія — епідемія, що характеризується найбільшим поширенням інфекційного захворювання на території усієї країни та сусідніх держав, багатьох країн світу, континентах.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Розгляньмо один, на жаль, знайомий сценарій.
Кілька місяців тому високо інфекційний, іноді смертельний респіраторний вірус вперше інфікував людину.
Згодом він почав поширюватися швидше, ніж будь-які протиепідемічні заходи могли його стримати.
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію, тобто епідемію, що охопила весь світ.
Кількість смертей від хвороби зростає і всіх цікавить одне запитання - коли ця пандемія закінчиться?
Найімовірніше ВООЗ оголосить про закінчення пандемії, коли захворювання буде здебільшого локалізованим, а темпи поширення суттєво знизяться по всьому світу.
Але коли саме це відбудеться залежить від того, як діятимуть уряди держав.
У них є три головних варіанти:
- очікування і неконтрольоване поширення;
- стримування і вакцинація;
- координація зусиль і знищення.
Один з них вважається найкращим і, можливо, це не той варіант, про який ви подумали.
У першому випадку уряд і громади нічого не роблять задля зупинки поширення вірусу, а натомість дозволяють громадянам інфікуватися максимально швидко.
Не маючи часу на вивчення вірусу, лікарі фактично не знають, як рятувати своїх пацієнтів, а лікарні майже відразу досягають максимальної наповненості.
Від мільйонів до сотень мільйонів помирають або від самого вірусу, або через крах системи охорони здоров’я.
Незабаром, більшість людей інфікується, після чого частина помре, а частина виживе, виробивши імунітет.
На цій стадії розвивається популяційний, або колективний імунітет, коли вірус більше не може знайти нових носіїв, тож пандемія невдовзі після початку сходить нанівець.
Але є й інший спосіб створити колективний імунітет без таких великих людських втрат.
Переведімо годинник назад до моменту, коли ВООЗ оголосила пандемію.
Цього разу держави й громади по всьому світу сповільнюють поширення вірусу, щоб дати дослідницьким установам час на розробку і виробництво вакцин.
Вони виграють цей важливо критичний час за допомогою всеохопного тестування для ідентифікації носіїв, ізоляції інфікованих і контактних осіб, а також соціального дистанціювання.
Навіть при дотриманні цих заходів вірус повільно поширюється, спричиняючи сотні тисяч смертей.
Деякі міста беруть епідемію під контроль і відновлюють звичайне життя, і лиш для того, щоб під час нової хвилі повернутися до соціального дистанціювання.
Упродовж кількох наступних років одна, або кілька вакцин стають широко і, хотілось би сподіватися, вільно доступними завдяки загальносвітовим зусиллям.
Щойно від 40 до 90 відсотків населення отримають вакцину, точне значення залежить від виду вірусу, починає діяти колективний імунітет і пандемія припиняється.
Переведімо годинник назад ще один раз, щоб розглянути останню стратегію - координація і знищення.
Ідея полягає в тому, щоб одночасно і повсюди позбавити вірус можливості поширюватися шляхом поєднання карантину, соціального дистанціювання й обмеження переміщень.
В цьому випадку критично важливою є синхронність вжиття заходів.
При типовому перебігу пандемії, коли одна країна досягала піку захворюваності, в іншій можуть з’являтися лише перші випадки.
Замість того, щоб відповідати лише за те, що відбувається на власній території, кожен лідер повинен становитися до світу як до величезної взаємопов’язаної системи.
При належній координації спільні зусилля могли б покласти край пандемії всього за кілька місяців з низькими показниками смертності.
Однак, якщо вірус не буде повністю знищений, що трапляється вкрай рідко, існує ризик повторення пандемії.
А такі чинники, як перенесення і передача вірусу тваринами можуть повністю звести нанівець всі наші зусилля.
То, яка стратегія найкраща щодо цього смертельного і дуже патогенного респіраторного вірусу?
Неконтрольоване поширення - це швидкий спосіб, але це й глобальна катастрофа.
До того ж, такий метод може виявитись недієвим взагалі, якщо можливе повторне інфікування.
Ліквідація вірусу через саму лиш координацію також спокушає своєю швидкістю, але цей спосіб спрацює лише за умови справжньої й фактично неможливої глобальної співпраці.
Ось чому вакцинація разом з максимально можливою світовою координацією вважається найкращим способом.
Повільним, розміреним, але доведено ефективним.
Навіть, якщо пандемія офіційно завершиться ще до появи вакцини, вірус може проявлятися сезонно, а вакцини продовжуватимуть захищати людей.
І хоча на розробку ефективної вакцини можуть піти роки, порушення життя більшості людей не обов’язково триватимуть весь цей час.
Новітні досягнення в лікуванні та профілактиці захворювання можуть зробити вірус значно менш небезпечним, що означатиме зниження необхідності в екстремальних заходах стримування.
Підбадьориться, пандемія закінчиться, її наслідки відбуватимуться ще довго, але не всі вони погані.
Наукові відкриття, нові соціальні послуги й розроблювані системи можуть бути використані на користь усім.
І якщо ми будемо надихатиметься успіхами й виноситиме уроки з невдач, ми зможемо втримати потенційну наступну пандемію настільки вміло, що діти наших дітей навіть не знатимуть її назви.