Історія Колмена Свіні – негідника, який став героєм

Донор — люди, які добровільно віддають частку власної крові, чи свої органи (тканини) для трансплантації реципієнту.

Ця історія про Колмена Свіні.
Колмен, якщо коротко,... був негідником.
Кожен в маленькому містечку знав це.
Не те щоб він якось намагався бути грубим.
У нього це виходило якось природно.
Колмен вважав, ніби весь світ йому чимось зобов'язаний.
Що змушувало його регулярно ігнорувати правила пристойної поведінки.
І він ненавидів усе, що траплялося йому на шляху:
[Давай, рухайся швидше. Давай, ти зможеш!]
І щодо малих тварин, і навіть щодо дітей він був поганцем.
Він був, як-то кажуть, народженим для цього.
А тоді сталося дещо дивне, щось зовсім несподіване.
Колмен Свіні помер від аневризми мозку.
Ну, від субарахноїдального крововиливу, якщо точніше.
І це сталося якраз тоді, коли він сперечався щодо додаткової картоплі-фрі до свого сніданку за долар-дев'яносто-дев'ять.
Що було типовим для Колмена Свіні.
І саме тоді Сара виявила дещо цілком неочікуване: Колмен Свіні був зареєстрованим донором органів.
Ніхто не знав, що змусило Колмена зробити це, але це було благородно, щедро і безкорисно.
Це був той день, коли Колмен перетворився з негідника на героя.
Його печінка дісталася Стену, батькові двох дітей.
Його серце отримала Міранда Морган, яка пропрацювала вчителем ще цілих 25 років.
А його сухожилля дісталися старшому сержанту Донох'ю, який тепер знову міг ходити.
І йому більше не потрібна була допомога фізіотерапевта, щоб перейти вулицю.
І, за іронією долі, рогівки очей Колмена отримала його 82-річна (вісімдесятидвохрічна) сусідка, яка нарешті змогла побачити лайно, яке лишав її пес, і прибрати його.
Так, в житті Колмен був справжнім негідником.
365 днів на рік.
24 на 7.
[Куди преш?]
Але після його смерті...
Ну.
Давайте піднімемо середній палець і крикнемо: "Та пішов ти, Колмен Свіні! Ти не поганець... більше."
[навіть негідник може врятувати життя]