Як працює тест Роршаха

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Погляньте на це зображення.
Що це може бути?
Страшне чудовисько?
Два дружні ведмеді?
Або ж це зовсім інше?
Протягом майже століття десять чорнильних плям, як ці, використовувалися для, як здавалося, майже магічного тесту особистості.
Довго залишаючись незрозумілими для психологів та їхніх пацієнтів, ці таємничі зображення застосовувалися для дослідження розумової діяльності людини.
Але, що насправді чорнильні плями можуть нам сказати?
І як цей тест працює?
Винайдений на початку 20-го століття швейцарським психіатром Германом Роршахом, однойменний тест насправді майже не стосується самих зображень, а більше нашого загального підходу до сприйняття.
Будучи художником-аматором, Герман був захоплений тим, наскільки візуальне сприйняття відрізняється в кожної людини.
Він зберіг цей інтерес у медичній школі, де дізнався, що всі наші відчуття глибоко пов’язані.
Роршах з’ясував, що процес сприйняття полягає не лише в реєстрації сенсорних сигналів, а і в їхньому перетворенні.
І коли він працював у психіатричній лікарні на сході Швейцарії, то почав розробляти серію дивних незрозумілих зображень з метою пошуку нового розуміння специфіки процесу сприйняття.
Використовуючи картки з чорнильними плямами, Роршах пропонував здоровим людям і пацієнтам з психічними розладами одне і те ж запитання: що зображено на картці?
Однак, те, що бачили піддослідні, майже не мало значення для Роршаха.
Його скоріше цікавило, як вони підійшли до завдання.
Які частини зображення привертали їхню увагу, а які були проігноровані.
Чи бачили вони, що зображення рухається?
Чи впливали кольори на деяких чорнильних плямах на відповіді?
Або ж ці кольори відволікали, чи пригнічували піддослідних?
Він розробив систему кодування відповідей, звузивши широкий діапазон інтерпретацій до групи кількох простих позначень і чисел.
Тепер він мав емпіричні показники для кількісного оцінювання всіх учасників тестування.
Творчі і обдаровані багатою уявою, зосереджені на деталях, і такі, що бачать загальну картину.
Учасники, здатні легко адаптуватися до нових умов.
Деякі люди зациклюються, даючи однакову відповідь для кількох фігур.
Інші ж дають незвичайні й захопливі описи.
Відповіді були настільки ж різноманітними, як і чорнильні плями, що демонструє різні види проблем сприйняття, окремі з яких інтерпретувати легше, ніж інші.
Але аналіз загальних підходів учасників дозволив глибше зрозуміти їхню психологію.
І в міру того, як Роршах тестував все більше і більше людей, моделі почали накопичуватися.
Здорові особи з однаковими психічними особливостями найчастіше використовували схожі підходи.
Пацієнти з однаковими психічними захворюваннями також показували аналогічні результати.
Тож, цей тест можна вважати достовірним діагностичним інструментом.
Він навіть може діагностувати деякі стани, які важко виявити іншими доступними методами.
У 1921 році Роршах опублікував свою систему кодування разом з десятьма зображеннями плям.
Він вважав цю систему найбільш деталізованим відображенням процесу сприйняття.
Протягом наступних кількох десятиліть тест набув широкої популярності у світі.
До 1960-х у США він був офіційно застосований мільйони разів.
На жаль, менш чим через рік після публікації тесту Герман Роршах раптово помер.
Без свого автора, який стежив би за його застосуванням, тест, який був підкріплений великою кількістю методично зібраних даних, почав використовуватися всілякими спекулятивними способами.
Дослідники протестували нацистських військових злочинців, сподіваючись віднайти психологічні першопричини масових убивств.
Антропологи демонстрували ці малюнки у віддалених спільнотах, як своєрідний універсальний тест особистості.
Роботодавці упереджено вирішували, чи приймати когось на роботу на основі спрощених діаграм.
Як тільки тест Роршаха вийшов за межі лікарень і увійшов в популярну культуру, його репутація серед медичних працівників впала, і плями Роршаха почали зникати з клінічного застосування.
Сьогодні тест Роршаха все ще є предметом дискусій.
І багато людей вважають, що його було спростовано.
Але огляд 2013 року всіх існуючих тестів Роршаха показав, що при правильному застосуванні тест дає достовірні результати, які можуть допомогти тестувати психічні захворювання.
Або доповнити психологічний профіль пацієнта.
Навряд чи він є ключем до людського розуму, адже не існує такого тесту.
Але його візуальний підхід і відсутність єдиною правильної відповіді продовжують допомагати психологам створювати більш деталізовану картину того, як люди бачать навколишній світ.
І це дозволяє нам краще розуміти закономірності нашого сприйняття.