Після більш ніж п'яти років дослідження пустельних і запорошених ландшафтів марсіанської поверхні марсохід НАСА «Персеверанс» виявив одні з найцікавіших свідчень стародавнього мікробного життя на Червоній планеті. Як докладно описано в новій статті, опублікованій у журналі Science Advances, вчені підтвердили, що «Персеверанс» виявив породу, що містить «складну органічну речовину» — будівельні блоки життя, мовою біології, — у двох породах у формації, що отримала назву «Яскравий Ангел».
Формація знаходиться всередині кратера Єзеро, який, на думку вчених, є давнім дном озера, що висохло мільярди років тому. Вчені виявили, що зразки порід, спочатку знайдені «Персеверансом» у 2024 році, містять макромолекулярний вуглець (ММК), великі мережі атомів вуглецю, які зазвичай зустрічаються в земних породах, що містять скам'янілий біологічний вуглець і метеорити.
Початковий аналіз порід привернув увагу громадськості минулого року після того, як НАСА оголосило про виявлення «потенційних біосигнатур», вказучи на переконливі «плями леопарду», які, можливо, залишилися після діяльності мікроорганізмів.
В останній статті ці переконливі дані ще більше підтверджуються за допомогою одного з наукових приладів марсохода «Персеверанс», який визначив склад породи, направивши на неї ультрафіолетовий лазер.
"Вимірювання двох аргілітів показують сотні органічних сполук, що робить це найнадійнішим виявленням органічних речовин у кратері Єзеро на сьогодні й, наскільки нам відомо, єдиним виявленням макромолекулярного вуглецю на природній поверхні породи на Марсі", - йдеться у статті.
Однак не варто занадто сподіватись, що це підтвердило існування позаземного життя: макромолекулярний вуглець може утворюватися як внаслідок біотичних, так і абіотичних процесів.
"Хоча конкретний механізм формації MMC, виявлених в аргілітах Брайт-Енджел, залишається невідомим, це все одно одне з найбільш захопливих відкриттів на сьогодні", - заявила у своїй заяві керівник проєкту та науковий співробітник Інституту планетології Ешлі Мерфі, назвавши відкриття "величезною перемогою для марсіанської науки".
MMC також можуть мати позаземне походження; вони можуть бути з метеоритів або космічного пилу; результатом абіологічних процесів, таких як гідротермальні реакції; або вони можуть мати біологічну природу», як повідомив Science News планетолог з Вашингтонського університету Пол Бірн.
Вчені припускають, що дрібнозернисті опади, що переносяться водою древнім річищем річки, затверділи в породах, які аналізував марсохід Perseverance за допомогою приладу SHERLOC (Scanning Habitable Environments with Raman & Luminescence for Organics & Chemicals).
Вчених спантеличило, наскільки близько до поверхні — лише в кількох мікронах — збереглися MMC з огляду на екстремальні умови.
"Марсіанська поверхня містить радіацію і хімічні окиснювачі, які руйнують органічні речовини, а лабораторні симуляції в земних умовах показали, що час виживання органічних речовин у марсіанських умовах - особливо на поверхні або поблизу неї - залежить від таких факторів, як тип органічної молекули та мінерали", - пояснила Мерфі.
"Виявлена в аргілітах Брайт-Енджел молекула MMC або стійка до деградації, або досить екранована іншими мінералами, такими як глини або багатий на залізо марсіанський ґрунт", - додала вона.
Це ще одна цікава глава у наших зусиллях щодо дослідження поверхні планети у пошуках свідчень стародавнього мікробного життя. Цікаво, що більш ніж за 2000 миль від цієї формації марсохід НАСА «К'юріосіті» також виявив органічні молекули, що підвищує ймовірність того, що життя колись могло поширитися на великій території.
Однак для підтвердження наявності мікробного життя зразки необхідно буде доставити на Землю — надзвичайно складний і дорогий план, який перетворився на болісне політичне питання.
"Наукове корисне навантаження марсохода Perseverance не було призначене для розрізнення органічних речовин, що утворилися в результаті абіотичних і біотичних процесів, а було обрано для ідентифікації перспективних зразків гірських порід, які можна було б зібрати для можливого доставлення на Землю для більш ретельного дослідження," співавтор та науковий співробітник Лабораторії реактивного руху НАСА Кайл Укерт розповів Space.com.
На жаль, після багатьох років перебування на межі закриття, адміністрація трампа фактично зірвала запропоновану НАСА місію щодо повернення зразків, а це означає, що потрібен деякий час, щоб отримати більше відповідей.
