Вчені розробили метод лікування на основі наночастинок, який успішно лікує хворобу Альцгеймера у мишей.
Як докладно описано в новій статті, опублікованій в журналі "Signal Transduction and Targeted Therapy", дослідники з Інституту біоінженерії Каталонії (Іспанія) (IBEC) та Західнокитайської лікарні при Сичуанському університеті розробили біоактивні "супрамолекулярні препарати", які можуть проактивно відновлювати гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).
Цей бар'єр відіграє важливу роль у здоров'ї мозку, захищаючи його від шкідливих речовин та інших патогенів. Хворобу Альцгеймера пов'язують із послабленням цілісності бар'єра, що дозволяє токсинам проникати крізь нього.
Зокрема це захворювання призводить до накопичення в мозку «відпрацьованого» білка, званого бета-амілоїдом, порушуючи його природну систему виведення. Підхід групи дозволяє цим білковим молекулам проходити через гематоенцефалічний бар'єр і виводитися з кровотоком.
У серії експериментів команда використовувала мишей із модифікованими генами, які виробляють велику кількість цього білка і, отже, демонструють зниження когнітивних функцій, характерне для хвороби Альцгеймера.
Введені дози супрамолекулярних препаратів практично миттєво знижували рівень цього білка у мозку мишей.
«Загалом через годину після ін'єкції ми спостерігали зниження кількості бета-амілоїду в мозку на 50–60%», — заявив співавтор дослідження та дослідник із Західнокитайської лікарні при Сичуанському університеті.
Це багатообіцяльний новий підхід до лікування захворювання, яким страждають понад сім мільйонів американців у віці 65 років і більше. Згідно з дослідженням 2024 року, якщо не буде якихось проривів, до 2060 року ця кількість може зрости майже до 14 мільйонів.
«Розроблено безліч методів лікування для видалення бета-амілоїду - липкого білка, який накопичується в мозку при хворобі Альцгеймера», - розповів United Press International Джузеппе Батталья, головний дослідник та професор досліджень IBEC. «Деякі з них здатні видаляти бляшки, але одного цього недостатньо, щоб зупинити втрату пам'яті або сповільнити перебіг хвороби».
«Наша робота пропонує інший підхід: замість того, щоб зосереджуватися виключно на усуненні вже наявних порушень у мозку, ми прагнемо відновити систему, яка насамперед підтримує здоров'я мозку - його кровоносні судини та захисний бар'єр», - додав він.
Особливо цікаво: дослідники виявили суттєві покращення когнітивних функцій у мишей. Миша, яка, за їхніми словами, була приблизно еквівалентною 90-річній людині, «відновила поведінку здорової миші» після шістьох місяців лікування.
«Довгостроковий ефект досягається шляхом відновлення судинної мережі мозку», - пояснив Батталья у своїй заяві. «Ми вважаємо, що це працює каскадно: коли накопичуються токсичні частки, такі як бета-амілоїд, хвороба прогресує. Але як тільки судинна система знову починає функціонувати, вона починає виводити бета-амілоїд та інші шкідливі молекули, дозволяючи всій системі відновити баланс».
«Примітно, що наші наночастинки діють як ліки та, мабуть, активують механізм зворотного зв'язку, який повертає цей шлях очищення до нормального рівня», - додав він.
Супрамолекулярні препарати відновлюють здатність мозку пропускати бета-амілоїд через гематоенцефалічний бар'єр, імітуючи природні процеси, порушені при хворобі Альцгеймера.
Оновлюючи ці шляхи очищення від відходів, препарати дозволяють зменшити рівень шкідливого білка, одночасно підтримуючи судинну систему мозку для поліпшення його роботи.
«Відновлення цього бар'єру покращує кровообіг, зменшує запалення і допомагає мозку відновити баланс», - розповів Батталья UPI. «Цей підхід може більш ефективно уповільнити прогресування хвороби Альцгеймера, впливаючи на одну з найраніших і недооцінених причин — порушення власної захисної системи мозку».
Однак потрібно провести ще багато досліджень, перш ніж ми зможемо випробувати аналогічні підходи на людях, які страждають на хворобу Альцгеймера.
«В цей час ведеться безліч експериментів на тваринах з метою пошуку інноваційних методів перетину ГЕБ для підвищення ефективності та точності доставляння ліків», - розповіла UPI Кортні Клоске, директор з наукової взаємодії Асоціації по боротьбі з хворобою Альцгеймера. Але ми все ще далекі від того, щоб ці технології були доведені як безпечні та ефективні для людей.
