Необхідно терміново провести розслідування потенційної дії сонцезахисного крему на морське середовище, згідно з новим звітом.
Сонцезахисні креми містять хімічні сполуки, відомі як псевдостійкі забруднювачі, які блокують ультрафіолетові (УФ) промені сонця і можуть призвести до знебарвлення та деформації коралів або зниження плодючості риб.
Світовий ринок сонцезахисних кремів процвітає, і, за прогнозами, до 2028 року обсяг продажів сягне 13,6 млрд доларів. Згідно з оглядом, продукти змиваються у світові океани у напрочуд великих обсягах. В одному з представлених досліджень підраховано, що якщо припустити, що змивається 50% крему, якщо середньостатистична людина наносить 36 г сонцезахисного крему з повторним нанесенням тієї ж кількості через 90 хвилин, один пляж з 1000 відвідувачів може призвести до потрапляння в океан 35 кг.
Огляд, опублікований журналом Marine Pollution Bulletin, розглянув понад 110 публікацій, пов'язаних із сонцезахисними кремами, УФ-фільтрами та їх екологічним та екотоксикологічним впливом. За оцінками, щорічно тільки в зонах коралових рифів викидається від 6000 до 14 000 тонн УФ-фільтрів, що змушує вчених наголошувати на зростальній потребі в комплексних дослідженнях впливу забруднення сонцезахисними кремами на морське життя.
"Поточні дослідження лише поверхово торкнулися розуміння того, як ці хімічні речовини можуть впливати на морське життя", - говорить Аннеліз Ходж, провідний автор дослідження та науковий співробітник Плімутської морської лабораторії та Плімутського університету.
«Особливо непокоїть те, що ці сполуки вважаються «псевдостійкими забруднювачами» через їхнє постійне потрапляння в морське середовище. Нам справді потрібно зрозуміти, як ці хімічні речовини взаємодіють у морському середовищі та чи мають вони потенціал біоакумуляції у харчовому ланцюзі».
УФ-фільтри були виявлені в морському середовищі по всьому світу, від жвавих туристичних місць до віддалених місць, таких як Антарктида. Ці сполуки можуть потрапляти в морські простори безпосередньо, наприклад, через плавання, і побічно через пляжний душ або рушники, які використовувалися для висушування шкіри, покритої сонцезахисним кремом.
Найбільш поширеною сполукою, виявленою в УФ-фільтрах, є бензофенон. Бензофенони були ідентифіковані як стійкі, біоакумулятивні та токсичні речовини, а бензофенон-3, хімікат, що часто зустрічається в сонцезахисних кремах та косметичних продуктах, досліджується Європейським хімічним агентством як можливий порушник гормонів.
Забруднення УФ-фільтрами також було виявлено у сільськогосподарській практиці, коли перероблена вода з очисних споруд використовується як добрива ґрунту. Забруднювальні речовини, виявлені тут, впливають не тільки на врожай, а й потрапляють у водне середовище через сільськогосподарські стоки.
Тим часом традиційні технології очищення стічних вод і води, такі як озонування, хімічний процес, у якому задля видалення забруднювальних речовин використовується озоновий газ, зрештою неефективні у зниженні токсичності УФ-фільтрів.
«До довкілля потрапляє все більше і більше різновидів сонцезахисних кремів, а забруднювальні речовини зустрічаються у всіх можливих комбінаціях», — каже професор Авадеш Джа, старший автор огляду та професор генетичної токсикології та екотоксикології в Університеті Плімуту.
Розширення досліджень у різних геологічних регіонах та більш різноманітні випробування на різних стадіях морського життя входять до числа рекомендацій огляду для кращого розуміння проблеми забруднення сонцезахисними кремами.
