Мікропластик усередині хмар може змінювати глобальну погоду

Пластикова оболонка

Мікропластик, здається, неминучий: він забруднює все: від найвіддаленіших куточків планети до кровоносних судин живих організмів, у тому числі й нас самих.

Це вже пов'язано з деякими досить тривожними проблемами довкілля та здоров'я, які вчені продовжують досліджувати, але нові дослідження показують, що поширення цих частинок може мати ще більш дикі наслідки: повна зміна погоди.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Environmental Science and Technology Letters, є продовженням недавнього дослідження, яке виявило мікропластик у хмарах. Воно показало, що частинки можуть впливати на формування хмар, що може мати серйозні наслідки для нашого клімату.

"Формування хмар надає величезний вплив не тільки на місцеві погодні умови, а й на глобальні температури", — розповіла The Guardian Фей Косейро, професор з питань забруднення навколишнього середовища в Університеті Портсмута, яка не брала участі у дослідженні.

Хмарний атлас

Як регулятори сонячної радіації, що потрапляє на нашу планету, хмари одночасно охолоджують і зігрівають клімат (але в основному охолоджують). Насамперед вони приносять дощ, сніг та інші опади, тому всюди відіграють важливу роль у місцевому довкіллі.

Хмари утворюються, коли водяна пара перетворюється на краплі води. Але для того, щоб утворилися краплі, пара повинна прилипати до найдрібніших частинок, наприклад, пилу.

Мікропластик, який є твердими частинками, потенційно може створювати водяній парі ще одну поверхню для утворення крапель, хоча якою мірою залишається невідомим.

Повітряне майбутнє

Дослідники зібрали понад двадцять зразків хмар з вершини гори у східному Китаї. Їх аналіз показав, що багато мікропластиків старіють через умови у хмарі, поверхня стає шорсткою і дозволяє іншим матеріалам, таким як свинець, ртуть і кисень, прилипати до них.

Виявлені типи мікропластику включають поліетилентерефталат (ПЕТ) та поліетилен (ПЕ), які зазвичай використовуються в упаковування харчових продуктів та пляшках для води. Більшість частинок мали довжину не більше ніж 0,1 міліметра.

Використовуючи розроблену ними комп'ютерну модель, дослідники також реконструювали шлях мікропластику, виявивши, що він підіймався з-під землі потоками повітря з міст, а не з океану чи гір.

На цей момент здається, що мікропластик найбільше проявляється у хмарах на малих висотах, які більш щільні, ніж хмари на великій висоті, такі як перисті хмари. Крім того, дослідники приходять до висновку, що будуть потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти ступінь впливу, який це робить на погоду, але він, безумовно, зловісний.

Джерела: The Guardian