Чому самокеровані автомобілі – це добре

Зараз на мене чекає перша поїздка в автомобілі з повністю автономним керуванням.
Оце так, без водія!
Гаразд.
- [Електронний голос] Доброго ранку, Дереку. Цей автомобіль повністю ваш.
Мені дуже подобається ідея автономних автомобілів, але так дивно сідати в машину без водія і просто довіряти їй.
Я описуватиму, як проходитиме поїздка, і що я відчуватиму.
А, і одразу скажу: спонсор цього відео - Waymo ("Веймо").
[клацання дверцят машини]
[клацання паска безпеки]
- [Навігатор] Початок поїздки.
Ха-ха!
- [Електронний голос] Переконайтеся, що ремінь безпеки пристебнутий.
- [Електронний голос] Натисніть кнопку "допомога", щоб зв'язатися зі службою підтримки.
Добре. Погляньмо, куди ми їдемо.
Назустріч їде машина. Цікаво, що зараз буде?
О, ми пригальмували й пропустили.
Жодних проблем. Все спокійно.
Ми зачекали, доки авто проїде, а тоді повернули.
Мені подобається.
Я запитав глядачів, що вони думають про автономні автомобілі.
Половина готова до того, що вони будуть на дорогах, але понад 40% (сорок відсотків) глядачів вважають, що до їхньої появи ще більше 10 (десяти) років.
І для цих людей у мене є новина: в цьому автомобілі... немає водія.
Я перебуваю в цілковито автономному автомобілі, що рухається в передмісті Фінікса, штат Арізона.
Звісно, я розумію, що в деяких країнах дороги не в найкращому стані, і водії не завжди тримаються своєї смуги під час руху, тому комп'ютеру буде дуже важко там їздити, але в хороших умовах принаймні ця технологія працює добре.
[Легка музика]
[Весела музика]
Waymo починала як розробник самокерованого автомобіля, мабуть, одного із найменших авто у світі.
Я перебуваю в найпершій цілковито автономній машині.
У жовтні 2015 (дві тисячі п'ятнадцятого) року цей автомобіль возив Стіва Манна, який був інвалідом по зору, тобто незрячим.
Однак Стів міг пересуватися завдяки цій машині, яку ще ласкаво називають "Світлячком".
Це дуже простий автомобіль.
У ньому фактично нічого немає: ні керма, ні панелі приладів.
Cупербазова комплектація.
Тут немає кондиціонера, але є кнопка аварійної зупинки.
[Клацання кришки]
Це моя улюблена кнопка в машині.
Вона нагадує мені ліфти, адже важливим елементом в автоматизованих ліфтах була велика червона кнопка "Стоп".
Чи знали ви, що до 1940-х (сорокових) років майже у всіх ліфтах були так звані "оператори"?
Коли почали з'являтися ліфти без супроводу операторів, люди були дуже стурбовані, і не хотіли в них їздити.
Один чоловік сказав: "Хай навіть мені доведеться підійматися на 12 поверх все життя, ліфтом я не поїду."
В США навіть проводилися кампанії щодо безпечності автоматичних ліфтів.
В Нью-Йорку, зрештою, відбувся страйк ліфтерів.
Це викликало обурення людей, і вони поступово прийняли автоматичні ліфти.
Якби ви побачили "оператора" у ліфті сьогодні, ви б здивувались: "Навіщо він там?".
Ви, ймовірно, вважаєте, що ліфт - це ж дуже проста річ. Це ж фактично одновимірний рух.
Літаки також часто пілотуються комп'ютерами.
[Музика]
Подивіться на цю посадку.
Літак прибуває до Відня, а навколо такий туман, що пілотам майже нічого не видно.
Я маю на увазі, ось що вони бачили з кабіни..., та все ж їм вдалося здійснити ідеальну посадку.
То як їм вдалося зробити це?
Відповідь така: вони цього не робили.
Це була система автоматичної посадки САТ3 ("кат-три").
По суті, літак приземлився самостійно.
Звісно роль пілотів важлива: вони контролюють усі прилади та засоби керування.
Але власне посадку літака здійснює спеціальний комп'ютер згідно з програмою.
Я був дуже здивований, коли дізнався, що пілоти зазвичай власноруч керують літаком і його посадкою в сонячну погоду, як це було 6 липня 2013.
У той день літак рейсу 214 Азійських авіаліній заходив на посадку в Сан-Франциско.
Намагаючись посадити літак в ручному режимі, пілот випадково залишив газ майже на нулі.
Але коли він помітив це, і спробував перервати посадку, було вже надто пізно.
Літак врізався в огородження злітно-посадкової смуги й розламався на дві частини.
В підсумку троє людей загинуло.
Тут є дещо контрінтуїтивне: ми чомусь очікуємо, що у складній ситуації людина впорається краще, ніж машина.
Але у випадку пілотування за складних погодних умов найкращим вибором буде доручити керування автопілоту.
І тут виникає очевидне запитання: чи хочемо ми цього ж для автомобілів?
[Ритмічна музика]
Існує 6 рівнів автономних режимів, і всі з них - до четвертого - вимагають присутності водія, який постійно контролює машину за допомогою керма.
На початку існування проєкту вони мали автомобіль який не досягнув четвертого рівня, тож водій був необхідним.
Працівникам Google було дозволено користуватися цими автомобілями.
Добровольців попередили, що вони постійно відповідальні за автомобіль, і що їх зніматимуть на відео, коли вони в машині.
Проте невдовзі інженери почали бачити, як водії порпаються в сумках, дивляться щось в телефонах, наносять макіяж і навіть сплять в кріслі під час руху.
Всі ці водії занадто довірились технологіям, що робить майже цілком автономний автомобіль небезпечнішим, ніж звичайний, коли водій відволікається або нездатний взяти керування на себе.
Саме тому компанія Waymo вирішила, що безпечними можуть бути автомобілі з автономністю принаймні четвертого рівня.
Це гараж, де машини стоять між поїздками.
Тут слідкують за усіма переміщеннями машин в реальному часі.
- Тут сидять мої колеги.
- Ви можете бачити три команди.
- Одна з них - це моя команда диспетчерів, яка щодня стежить, щоб поїздки відбувалися в нормальному, безпечному режимі.
- Також у нас є служба підтримки.
- [Електронний голос] Дякуємо за дзвінок у техпідтримку Waymo.
- [Електронний голос] Це Б'юла. Чим я можу допомогти?
Я щойно завершив поїздку, але не хочу виходити з машини. Я хочу їхати далі. Чи це можливо?
- [Електронний голос] Зараз немає активних поїздок.
- [Електронний голос] Зачекайте хвилинку, я зв'яжусь з командою, гаразд?
Добре.
Я залишив усі свої речі в машині. Сподіваюся, вона повернеться.
[Звук автомобіля]
- Я думаю, що люди поки не готові цілком довірити керування таким машинам.
- Вони запитують: "Як це - бути в машині без водія?"
- Я першою їздила в самокерованому автомобілі вночі по дорогах загального користування.
- І я охоче поділюся досвідом: минає близько двох хвилин - і ви повністю забуваєте, що сидите в безпілотному автомобілі.
- Якщо ця система дійсно дозволяє вам почуватися у безпеці, і ви бачите кілька маневрів за дві хвилини, то вже, розмовляючи з іншим пасажиром, не звертаєте увагу на те, що відбувається навколо.
Ого. Все добре. Просто не було сигналу про поворот.
І для мене зміна напрямку руху стала несподіванкою.
Але якби я дивився на карту, то знав би.
Думаю, що ми упереджено вважаємо себе кращими в деяких завданнях, ніж це є насправді.
Наприклад, люди вважають себе вправними водіями.
Згідно з опитуванням, 74% людей вірять, що їхні навички водіння вищі середнього рівня.
Подумайте про це.
У 20-му столітті 60 мільйонів людей загинули на дорогах.
Це співмірно з втратами у Світовій війні.
І нам нема кого звинувачувати, окрім нас самих.
Національна рада з безпеки на транспорті визначила, що людська помилка є причиною 94% (дев'яноста чотирьох відсотків) аварій.
Більшість цих помилок неможливі для автономних систем керування.
Щороку, коли люди виїжджають на дорогу зі стоянки чи гаража заднім ходом, в Сполучених Штатах гине до 200 (двохсот) людей.
І часто це старі люди, діти, і навіть власні діти водіїв.
Це жахливо.
Уся річ у тому, що у нас немає очей на потилиці, і навіть в камер заднього огляду є сліпі зони.
Але якщо ваш автомобіль обладнаний системою LIDÁR (радаром і 29 (двадцятьма дев'ятьма) камерами), ви просто не наїдете на людину.
Тут, на самому верху розміщений LIDAR з оглядом 360°.
Він "бачить" все навколо машини.
Цей "лідар" реєструє все на відстанях до 300 метрів.
Принцип його дії полягає в тому, що він за допомогою лазерних променів сканує все навколо мільйони разів на секунду, вимірюючи час, через який випромінювання повертається після відбивання.
За цим часом LIDÁR визначає відстань до об'єктів.
Він фактично будує тривимірне зображення місцевості.
З усіх боків машини розташовані камери, які й забезпечують повний круговий огляд.
Ця система дає вам огляд як дуже близьких об'єктів, так і віддалених на 500 метрів.
Вона може виявити пішохода або знак "Стоп" на відстані п'ятсот метрів.
У кого з нас настільки хороший зір?
Автомобіль також оснащений мікрофоном, який вловлює усі навколишні звуки.
Якщо зазвучить сирена, машина одразу зупиниться на узбіччі.
Система повинна реагувати на звукові сигнали спецтранспорту.
[Ритмічна музика]
Мені цікаво, як автомобіль впорається з паркуванням.
В місці, де є непередбачуваний рух машин, і де іноді ходять люди.
[Звуки навколо, скрегіт гальм]
Оу.
Це була несподівана зупинка.
Машина загальмувала доволі різко.
Думаю, вона виявила того хлопця з візком на переході.
Ще одна цікава річ у роботі цього автомобіля - це те, що він не лише слідкує за об'єктами, а й прогнозує, як і куди вони рухатимуться далі.
У нього є не один, а кілька можливих варіантів розвитку подій.
Він постійно прораховує: "Так, далі він може перетнути перехід" або "він може продовжити рух", або "він поверне ліворуч".
Система повинна бути готовою до усіх можливих варіантів.
Машина також оцінює імовірності для кожного варіанту: перетинатиме людина перехід, піде вона прямо, чи поверне.
На екрані всі ці варіанті показані лініями, товщина яких визначається імовірністю.
[Звук клацання паска безпеки]
Кілька років тому було багато розмов про те, як діятиме самокерований автомобіль у випадку потенційної аварії, кого він зіб'є: сироту чи черницю.
Або чи повинен він збити мотоцикліста в шоломі, адже його травми будуть менш тяжкими, чи мотоцикліста без шолома, оскільки той не подбав про належний захист?
Якби машини були запрограмовані збивати мотоциклістів у шоломах, то їздити без шолома в такому випадку було б безпечніше.
Але насправді 99% (дев'яносто дев'ять) усіх аварій взагалі не такі.
Щороку приблизно 1,3 (одна ціла і три десятих) мільйона людей гинуть на дорогах.
Майже усі - через людські помилки.
Якщо автономні автомобілі можуть зменшити число жертв, то чи варто затримувати їхню появу на дорогах через страх, що ми не знатимемо напевне, як вони діятимуть в надзвичайно малоймовірних гіпотетичних обставинах?
Мені здається, що люди гірше керують автомобілями, адже схильні відволікатися.
[музика]
Подумайте про основні причини аварій: водій перевищив швидкість, сів за кермом в нетверезому стані, або ж відволікся.
Я маю на увазі, що в автономного автомобіля не може бути цих проблем.
Усі вони притаманні лише людині.
Головне запитання, яке турбує усіх, і мене також: "Чи кращий самокерований автомобіль, ніж звичайна людина?
Звичайний середньостатистичний водій.
Якщо замінити будь-який автомобіль на самокерований, то чи стане на дорозі безпечніше?"
- Так, стане.
- Ми б не починали впроваджувати цю технологію для безпілотних автомобілів, якби вона не відповідала базовим правилам безпеки.
Якщо це справді так, то кожен самокерований автомобіль, який зараз не на дорозі, фактично погіршує ситуацію. Ви розумієте?
- Так, ми зараз старанно працюємо над розширенням сервісу, але нам потрібно набратися досвіду, щоб показати регуляторам, що це справді безпечно.
- А для цього нам потрібні кілометри, багато подоланих кілометрів, тобто комфортні поїздки для набору статистики.
Ці авто мають набагато більше досвіду, ніж будь-яка людина, адже вони оперують даними про більш ніж 20 мільйонів миль руху по дорогах загального користування.
Звичайному водієві потрібно було б їздити понад тисячу років, щоб накопичити такий досвід.
І весь цей досвід може бути використаний для машинного навчання і вдосконалення програмного забезпечення усіх автомобілів.
У 2019 році Waymo оприлюднила дані дослідження: понад 6 мільйонів миль автоматизованих поїздок по Фініксу, штат Арізона, і його передмістях.
З 18 (вісімнадцяти) аварій за досліджений період жодна не змогла б призвести до серйозних травм чи смерті.
У звіті щодо безпеки Waymo показує, що деякі типи аварій були цілковито унеможливлені їхньою автономною системою керування.
Наприклад, автомобіль не з'їжджав з дороги й не врізався в нерухомі об'єкти.
Люди.., Справді, лише люди так роблять.
Якщо поглянути на 8 серйозних аварій, які сталися з автомобілями Waymo за ці 6 мільйонів миль, то можна побачити, що у всіх них був задіяний водій іншого транспортного засобу, який і порушував правила: їхав по неправильному боці дороги, або на червоний сигнал світлофора, ігнорував знак "Стоп", не пропустив інше авто або ж суттєво перевищив дозволену швидкість.
Було три інциденти за участі автомобілів Waymo та пішоходів, але у всіх трьох автомобіль Waymo стояв, а пішохід, велосипедист чи скейтер самі врізалися в автівку.
Waymo використовують дані з реального світу, заносять їх у симулятори й вдосконалюють свої автомобілі.
Як-от велосипедиста, який рухається швидше чи повільніше, або автомобіль, який повертає швидше чи повільніше.
Вони змінюють ці параметри, і спостерігають за діями програми.
Так вони провели машинне навчання на 20 мільярдах миль.
В симуляції, звісно, не на дорогах.
Тож це в тисячу разів більше згаданого раніше досвіду.
Мені цікаво, коли настане той момент, коли сідаючи в безпілотний автомобіль ми почуватимемося так само як і коли заходимо в ліфт?
Я вважаю, що цей час настане швидше, ніж ви очікуєте.
Мені подобається ця технологія, але, сідаючи в машину, я почувався трохи невпевнено.
Та коли я побачив його чіткі й вивірені дії...
Адже, на мою думку, не можна приховати, хороший ти водій чи поганий.
Ви думаєте: "О, а що, коли трапиться припаркована машина, велосипедист або пішохід?"
І автомобілю вдається "владнати" все це так впевнено і легко, що ви поступово припиняєте про це думати.
- Після того, як ви почнете довіряти йому, то почуватиметеся вільніше, думаючи: "Все буде гаразд".
Справді, я почувався так само.
Багато людей не усвідомлюють переваг такого переходу, коли самокерований транспорт стане звичним явищем.
Людям з інвалідністю, літнім та незрячим людям буде легше пересуватися.
Транспорт стане дешевшим.
Подумайте про раціональність: автомобілі лиш 5% часу перебувають в русі.
Ми можемо звільнити купу часу і почуватись щасливішими, оскільки не потрібно буде втрачати свій час у заторах.
Ми зможемо зменшити кількість транспорту на дорогах, узгодивши його рух.
Уявіть, що одного дня, коли всі машини стануть безпілотними, їхній рух на дорогах нагадуватиме злагоджений балет.
Тоді ми зможемо ліквідувати автостоянки, розмістивши на їхньому місці парки.
І, головне: використання самокерованих машин допоможе нам уникнути десятків тисяч смертей в самих лише США.
Як гадаєте, коли це стане реальністю?
Вочевидь, такий час настане, але коли?
- Якщо казати про великі міста, то у найближчі п'ять років зміни будуть помітні.
[Дерек] Я так хочу це побачити.
- Я теж, повірте мені, я теж.
- Я не хочу кермувати сама, я б хотіла просто сидіти на задньому сидінні й робити щось корисне по дорозі на роботу й назад.
[Дерек] Або розважитися, подивитися кіно.
- Або поспати. (сміється)