Чому свинцеві труби досі використовуються

Свинець (хімічний знак — Pb, лат. plumbum) — хімічний елемент з атомним номером 82, що належить до 14-ї групи, 6-го періоду періодичної системи елементів.

Привіт, це MinuteEarth.
Свинець отруйний, і він може вимиватися водою, тому ви, найімовірніше, не питимете воду зі свинцевої чашки.
Проте сьогодні сотні мільйонів людей по всьому світу отримують воду по трубопроводах, які містять свинець.
Але чому ми продовжуємо використовувати такі труби?
Насправді у нас зі свинцем вже багато років досить складні взаємозв'язки.
Вчені вперше усвідомили його небезпеку ще в давнину, однак протягом наступних 2000 (двох тисяч) років для транспортування нашої води ми покладались головним чином на свинець.
Зрештою, свинець є в достатку, він має низьку температуру плавлення, і його легко вилучати з руди.
Це надзвичайно м’який метал, тож з нього легко можна виготовити трубу, яка служитиме століттями - набагато довше, ніж інші сантехнічні матеріали.
Свинець настільки ідеальний для транспортування води, що англійське слово "plumbing" ['plʌmɪŋ] буквально походить від латинського слова plumbum, яким називають свинець.
І хоча люди вже давно знають, що свинець може завдати шкоди нашому здоров'ю, було складно зрозуміти, наскільки великим був ризик.
Можуть знадобитися роки, перш ніж вдасться помітити вплив свинцю на наш організм.
І навіть тоді симптоми отруєння свинцем можна хибно сприйняти за симптоми безлічі інших хвороб.
Але що насправді спричинило плутанину, то це те, що в деяких місцях свинцеві труби, здавалося, не викликали в людей жодних хвороб.
Зазвичай, свинець може вимиватися прямо з труби, потрапляючи у воду, і отруюючи всіх, хто її п'є, з кожним їхнім ковтком.
Але якщо вода містить багато розчинених мінералів, всередині труби накопичується тверда луската кірка, яка відділяє воду від свинцю, не даючи цьому металу потрапити в наш організм.
До 1900 (тисяча дев'ятисотого) року ми з'ясували усі ці особливості та повністю зрозуміли небезпеку, яку становлять свинцеві труби, але дві тисячі років використання свинцю обумовили певну інерцію.
На той час понад 70 відсотків великих міст у США використовували свинцеві водопроводи.
Водопровідники й сантехніки продовжували віддавати перевагу свинцю у своїй роботі.
А в деяких місцях потужна свинцева промисловість робила усе можливе, щоб продовжувати постачати свинцеві труби впродовж десятиліть.
Зрештою, багатьом країнам знадобився час до кінця 20-го століття (або й довше), щоб заборонити встановлення (монтаж) нових свинцевих труб.
У системах водопостачання все ще існує багато свинцевих труб, і їхня заміна надзвичайно дорога і вкрай складна.
Але ми могли б залучити одну з тих речей щодо свинцевих труб, яка спочатку турбувала нас.
Можна додавати певні розчинні мінерали у воду, яка їх природним чином не містила, штучно формуючи ту захисну кірку, яка робить свинцеві труби безпечними.
Відносно безпечними.
Іноді трапляються аварії - наприклад, коли посуха в Англії призвела до руйнування захисного "бар'єру" в міських трубах, що своєю чергою спричинило отруєння сотень людей після відновлення водопостачання.
Або коли чиновники у Флінті, штат Мічиган, знехтували додаванням мінералів у міську воду, піддавши десятки тисяч домогосподарств небезпечному впливу свинцю.
Настав час усвідомити необхідність докладання зусиль для вилучення та заміни таких труб, щоб "безпечна сантехніка" більше не була нездійсненною мрією.
У США замість заміни свинцевих труб Агенція з охорони довкілля намагається контролювати та обмежувати рівень свинцю у питній воді.
Але от у чому річ: їхній недосконалий метод тестування систематично пропускає високий рівень свинцю у воді.
Ба більше, чинні обмеження на вміст свинцю не базують на тому, щоб зробити воду безпечною для людини.
Ці важливі подробиці означають, що зараз десятки мільйонів американців постійно перебувають перед загрозою отруєння свинцем.