Чому більшість тварин не їсть деревину

Деревина — тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною і становить основну масу деревних або кущових рослин.

Привіт, це ХвилинаЗемлі.
В середньому, деревина містить приблизно в 10 разів більше калорій на кілограм маси ніж фрукти або листя.
Проте, хоча представники царства тварин їдять практично будь-яку частину дерев - листя, плоди, квіти, насіння і навіть їх внутрішні рідини, саму деревину їдять лише кілька видів комах.
Що заважає решті тварин вживати деревину в їжу?
У той час як здерев'янілі частини дерев складаються з целюлози, того самого поживного вуглеводу, який містять і інші смачні частини дерев, майже вся целюлоза в деревині зв'язана складними розгалуженими молекулами лігніну.
Це робить деревину дуже міцною як на молекулярному, так і на макрорівні.
Тому її буквально важко їсти, оскільки вона тверда.
Деякі тварини, на кшталт бобрів, мають відповідні жувальні пристосування, як от гострі зуби та сильні щелепні м'язи, щоб подрібнювати, тобто руйнувати структуру деревини на макрорівні, вивільняючи приблизно третину смачної целюлози.
Але решта целюлози не перетравлюється, оскільки лишається зв'язаною лігніном.
Такі комахи як терміти можуть без проблем з'їсти цілу колоду, тому що вони можуть жувати деревину своїми жувальцями, або мандибулами, а також мають потрібну травну систему з мікробами, які здатні розщеплювати лігнін на молекулярному рівні.
Оскільки лігнін з'явився в процесі еволюції, щоб допомогти рослинам захиститися від нападників, переважно від мікроорганізмів, він потрібен, щоб завадити спробам мікробів розщепити його.
Але життя завжди знаходить можливість.
І через мільйони років після еволюційної появи лігніну кілька видів мікробів нарешті розкрили таємницю його розщеплення.
Хоча усі деталі досі не з'ясовані, але деякі мікроби виробляють ферменти, які використовують кисень, щоб розірвати сильні зв'язки в молекулах лігніну і вивільнити целюлозу.
Так, власно, деревина і розкладається.
Термітам та деяким іншим комахам, щоб перетравлювати деревину, вдалося заселити свої кишківники мікробами, здатними розщеплювати лігнін.
Досі точно не відомо, чому більшій кількості видів не вдалося використати цих мікробів для травлення.
Можливо тому, що їхні кишківники не мають належного хімічного складу.
Або тому, що інші біоти, які вже живуть там, ворожі до нових потенційних мешканців.
Або, можливо, терміти - це лише перші істоти-хазяїни для цих мікробів, і за кілька мільйонів років еволюції з'являться більше істот, які зможуть засвоювати целюлозу з деревини.
Хто зна, можливо, колись і бабак лісовий почне їсти деревину.