Де закінчується один океан і починається інший
МінітЕрс представляє.
Земні океани, а це 361 мільйон квадратних кілометрів поверхні, - взаємопов'язані.
Це стає очевидним, якщо дивитися на світ ось так.
Якщо усе спростити, то наша планета має лише один океан - велетенський світовий океан.
Через це важко описувати різні частини світового океану як окремі басейни.
Звісно, в розділенні океану на частини є сенс.
Але, як провести межу в неперервній водній масі?
Оскільки ми, люди, історично сприймаємо навколишній світ зі своєї перспективи, то ми розділили всю водню поверхню, базуючись на наших власних уявленнях.
Наприклад, кілька століть тому західні морські маршрути розташовувалися у певних регіонах, як от між Європою та Північною Америкою, а також між західною Африкою та Південною Америкою.
І, як результат, ми вважали ці частини окремими океанами.
Але проблема розділення вод на основі нашого світосприйняття полягала в тому, що світосприйняття не постійне.
У міру того, як наші маршрути урізноманітнювалися, а горизонти розширювалися, ми почали вважати Атлантику чимось одним цілим.
Те саме відбулося й щодо інших частин світу.
Тож, в підсумку, ми маємо чотири величезні океани, обмежені здебільшого суходолом.
Аби розібратися з частинами, що не розділені сушею, ми, тобто міжнародні та урядові організації, які полюбляють шаблонні рішення, взяли найбільш вигнуті шматки суші та провели прясі лінії просто між ними.
І, бум, - проблема вирішена!
Тепер ми маємо чітко окреслені межі океанів.
Та ось яка штука.
Вода біля самого краю, скажімо, Індійського океану не відрізняється від води Тихого океану, який поруч.
Фактично, ці дві водні ділянки схожі одна на одну навіть більше, ніж на ділянки з інших частин одного і того ж океану.
Таким чином, хоча ці межі можуть бути зрозумілими та чіткими, вони насправді майже нічого не говорять про самі океани.
І це здається дуже важливим.
Можливо, нам варто використовувати для розмежування океанів те, що ми дійсно про них знаємо.
Якщо взяти до уваги, наприклад, солоність або течії, що приводять в рух верхні шари води, старий поділ на дві Атлантики й справді має сенс.
Якщо ж ми розглянемо геологію, то дізнаємося, що підводні хребти фактично розділяють на східну і західну частини.
А температура водної поверхні натякає нам на те, що можна взагалі викинути континенти як межі.
Тож, навіть у науки немає чіткої відповіді на те, як потрібно розділяти світовий океан.
За винятком одного випадку - вод навколо Антарктиди.
Будучи оточеним сильною антарктичною циркумполярною течією та зоною конвергенції, тобто взаємодії двох течій, де холодні полярні води стикаються з теплішими солоними водами з півночі, так званий Південний океан практично за усіма параметрами суттєво відрізняється від сусідніх вод.
І хоча він офіційно не вважається океаном, це, напевно, єдина частина світового океану, яку насправді варто виокремити, на відміну від інших частин.
Отже, розділення океану у такий спосіб, щоб це було інтуїтивно зрозумілим і корисним, є очевидно проблематичним.
Схожі проблеми можуть відлякувати своєю складністю і багатогранністю, так все ж варто з чогось починати.
