Як формуються і втрачаються спогади

Спогад — те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше нею фіксувалося.

Пригадайте по-справжньому яскравий спогад.
Вийшло?
Добре, тепер спробуйте згадати, що ви їли на обід три тижні тому.
Цей другий спогад, ймовірно, не такий сильний, але чому?
Чому ми запам'ятовуємо дещо краще за інше?
І чому спогади врешті-решт зникають?
Розгляньмо, як працює пам'ять.
Коли ви робите дещо, наприклад, набираєте телефонний номер, ваші відчуття перетворюються в електричні імпульси, які проходять крізь мережу нейронів.
Спочатку інформація потрапляє в короткострокову пам'ять, де вона доступна для будь-кого від секунди до декількох хвилин.
Потім вона передається в довгострокову пам'ять через гіпокамп і далі в декілька областей запам'ятовування в мозку.
Нейрони мозку взаємодіють через спеціальні ділянки, які називаються синапсами, за допомогою спеціалізованих нейромедіаторів.
Якщо два нейрони постійно взаємодіють, трапляються дивовижні речі: ефективність комунікацій між ними збільшується.
Цей процес називається довгостроковим потенціалом і розглядається, як механізм довгострокового зберігання пам'яті.
Але як деякі спогади зникають?
Вік - це один із факторів.
Коли ми стаємо старші, синапси починають затинатись та слабшати, що приводить до складнощів із відтворення спогадів.
Вчені мають декілька теорій, що до цього погіршення від реального зменшення мозку, гіпокамп втрачає 5% нейронів кожні 10 років, що призводить до 20% втрат у 80 років, до скорочення продукування нейромедіаторів, як-от ацетилхоліну, необхідного для навчання та запам'ятовування.
Ці зміни впливають на те, як людина відтворює збережену інформацію.
Вік також впливає на нашу спроможність до запам'ятовування.
Спогади закарбовуються найліпше, коли ми уважні, коли ми глибоко занурені в якусь тему, і коли інформація важлива для нас.
Проблеми з розумовим та фізичним здоров'ям, які з віком посилюються, впливають на нашу здатність зосереджуватись і таким чином стають викрадачами пам'яті.
Інша причина погіршення пам'яті - це хронічний стрес.
Коли ми постійно перевантажені роботою та особистими справами, наше тіло знаходиться в стані підвищеної готовності.
Такий стан спричиняється фізіологічним механізмом, створеним для забезпечення нашого виживання під час кризи.
Хімія стресу допомагає мобілізувати енергію і підвищити увагу.
Тим не менше, в хронічному стресі наше тіло наповнене цими елементами, що спричиняє втрату кліток мозку й унеможливлює створення нових.
Це впливає на нашу здатність засвоювати нову інформацію.
Депресія - ще один підозрюваний.
Люди з депресією на 40% більше схильні до проблем з пам'яттю.
Занижений рівень серотоніну - нейромедіатора, який відповідає за збудження - може спричинитися до зменшення уваги до нової інформації.
Проживання сумних подій минулого - ще один симптом депресії - заважає зосереджуватись на теперішньому, що впливає на можливість зберігати короткострокові спогади.
Ізоляція, яка теж пов'язана з депресією - ще один крадій пам'яті.
Досліди Гарвардської школи охорони здоров'я показали, що літні люди з високим рівнем соціальної інтеграції за шість років втратили менше пам'яті.
Справжня причина залишається незрозумілою, але експерти припускають, що соціальна взаємодія дає нашому розуму навантаження.
Так само, як із силою м'язів, ми повинні використовувати розум, інакше можемо загубити його.
Але не впадайте у відчай.
Ви можете зробити декілька кроків, щоб допомогти вашому розуму зберегти пам'ять.
Будьте фізично активні.
Для мозку корисна посилена циркуляція крові.
Добре харчуйтеся.
Вашому мозку потрібні поживні речовини для правильного функціювання.
І нарешті, давайте вашому мозку працювати.
Примушуйте мозку розв'язувати задачі, наприклад, вивчати мови - це один із найкращих засобів підтримувати пам'ять у гарному стані.