Як подолати кризу резистентності до антибіотиків
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
Антибіотики.
Будучи, так би мовити, "за лаштунками", вони є важливою частиною сучасної медицини.
Ми використовуємо їх для лікування інфекційних захворювань, а також для безпечного сприймання і здійснення багатьох речей — від операцій і хімієтерапія до трансплантації органів.
Без антибіотиків навіть звичайні медичні процедури можуть призвести до небезпечних для життя інфекцій.
І ми ризикуємо втратити ці ліки.
Антибіотики — це речовини, які пригнічують розвиток бактерій, або вбивають їх.
На жаль, деякі бактерії стали резистентними, тобто стійкими до всіх існуючих тепер антибіотиків.
Водночас ми призупинили відкриття нових.
Однак, є надія, що нам вдасться подолати цю проблему.
Але, для початку, з’ясуємо — як ми опинилися в такій ситуації?
Першим широко використовуваним антибіотиком був пеніцилін, відкритий у 1928 році Олександром Флемінгом.
У своїй промові на врученні Нобелівської премії у 1945 році Флемінг попереджав, що бактеріальна стійкість може зруйнувати диво антибіотиків.
І він не помилився.
Вже у 40-х і 50-х роках почали з’являтися резистентні бактерії, відтоді, і до 80-х років фармацевтичні компанії вирішували проблему стійкості відкриттям великої кількості нових антибіотиків.
Спочатку це була дуже успішна і надзвичайно прибуткова справа, але з часом дещо змінилося.
Сучасні антибіотики часто ефективні лише проти обмеженого діапазону інфекцій, в той час, як перші антибіотики мали набагато ширший спектр застосування.
Це не проблема сама по собі, але це означає, що менша кількість доз цих ліків може бути продана, роблячи їхнє виробництво менш прибутковим.
Спершу антибіотики призначалися у великих кількостях, в тому числі й при вірусних інфекціях, на які вони ніяк не впливали.
Контроль за рецептами посилився, і це добре, але продажі знизилися.
В той самий час компанії почали розробляти більше ліків, які охоплюють усі медичні аспекти життя пацієнта.
Такі як препарати для контролю за кров’яним тиском та холестерином, а пізніше — антидепресанти й заспокійливі засоби.
А оскільки такі ліки приймаються безперервно, вони приносили більше прибутків.
До середини 80-х років жодних нових хімічних класів антибіотиків відкрито не було.
Але бактерії продовжували розвивати опірність, або резистентність і передавати її шляхом обміном генетичною інформацією між окремими бактеріями одного виду і навіть між різними видами.
Тепер бактерії, стійкі до багатьох антибіотиків, досить поширені, ба більше, деякі штами стають стійкими до всіх наших препаратів.
Отже, що ми можемо з цим вдіяти?
Ми повинні контролювати використання існуючих антибіотиків, створювати нові, боротися з резистентністю до нових та існуючих лікарських засобів, а також шукати нові способи боротьби з бактеріальними інфекціями.
Найбільшим споживачем антибіотиків є сільське господарство, в якому антибіотики застосовуються не лише для лікування інфекцій, а і для сприяння росту тварин.
Використання великих кількостей антибіотиків збільшує їх вплив на бактерії, що своєю чергою сприяє розвитку антибіотикорезистентності.
Багато бактерій, які поширені у тварин, як от сальмонела, також можуть інфікувати людей, і резистентні різновиди можуть потрапити до нас через харчовий ланцюг і поширитися через міжнародні торговельні транспортні мережі.
З точки зору пошуку нових антибіотиків, природа пропонує найперспективніші нові сполуки.
Мікроби, які не є бактеріями, а також гриби еволюціонували протягом мільйонів років, щоб виживати в середовищі з високим рівнем конкуренції.
А це означає, що вони часто містять антибіотичні сполуки, які дають їм перевагу над деякими бактеріями у виживанні.
Ми також можемо упаковувати антибіотики з молекулами, які пригнічують опірність.
Одним зі способів розвитку стійкості в бактеріях є їхні власні білки, так звані деструктори, що руйнують антибіотик.
Якщо упакувати антибіотик з молекулами, які блокують біодеструктори, то він зможе виконувати свою роботу.
Бактеріофаги та віруси, які атакують бактерії, але не впливають на людей, є одним з багатообіцяльних нових способів боротьби з бактеріальними інфекціями.
Водночас розробка вакцин проти поширених інфекцій може запобігти хворобам.
Найбільшою проблемою для всіх цих підходів є фінансування, яке, на жаль, залишається неналежним по всьому світу.
Антибіотики настільки невигідні виробникам, що багато великих фармацевтичних компаній припинили їхню розробку.
Тим часом невеликі компанії, які успішно приносять нові антибіотики на ринок, часто стають банкрутами, як, наприклад, американський стартап Акеоджен.
Нові терапевтичні методи, як от фаги й вакцини, стикаються з тією ж фундаментальною проблемою, що і звичайні антибіотики.
Якщо вони працюють добре, то вони використовуються лише один раз, що ускладнює отримання прибутку.
І для того, щоб успішно протидіяти резистентності в довгостроковій перспективі, ми повинні використовувати нові антибіотики в як найменших кількостях, ще більше знижуючи прибуток виробників і розробників.
Одним з можливих виходів є зменшення прибутку від продажу антибіотиків.
Наприклад, Великобританія тестує модель згідно з якою постачальники медичних послуг купують підписку на антибіотики.
Поки уряди шукають шляхи активізації розробки антибіотиків, ці програми все ще перебувають на ранніх стадіях.
Країни по всьому світу повинні будуть зробити набагато більше, але з достатніми інвестиціями в розробку антибіотиків і контрольованим використанням наших нинішніх препаратів ми все ще можемо випередити розвиток резистентності.
