Що таке ожиріння

Ожиріння — захворювання, при якому надлишковий накопичений жир у тілі несприятливо впливає на стан здоров'я, призводячи до зменшення середньої тривалості життя та/або збільшення проблем зі здоров'ям.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Основна функція жирової тканини — це зберігання запасів хімічної енергії.
В доісторичні часи природний добір сприяв генотипам, які могли витримати суворі умови завдяки запасам жиру.
Оскільки хронічне недоїдання було нормою впродовж майже всієї історії людства, еволюція сприяла запасанню жиру.
Але коли жирова тканина стала для нас проблемою?
Негативні наслідки надмірної маси не згадувалися в медичній літературі аж до 18-го століття.
А тоді науково-технічний прогрес в поєднанні із розвитком санітарії уможливили зростання якості, кількості та різноманітності їжі.
Постійний достаток якісних продуктів дозволив здоровішому населенню досягти економічних успіхів.
Обсяги виробництва зросли, а разом з ними час для дозвілля і розміри талії.
До середини 19-го століття дуже велика надлишкова маса тіла, або ожиріння, була визнана причиною поганого здоров'я, а ще через століття причиною смерті.
У чому ж різниця між надлишковою масою й ожирінням?
Відповідь полягає у величині під назвою ІМТ, або індекс маси тіла.
Наприклад, якщо хтось має масу 65 кілограмів і зріст півтора метра, його ІМТ становить приблизно 29.
Ожиріння — це стан надмірних жирових відкладень в організмі, який виникає, коли ІМТ людини перевищує 30, що трохи вище діапазону для надмірної маси, а це 25-29,9.
Хоча ІМТ може бути корисним показником здорової ваги, фактичний відсоток жиру в організмі може бути визначений лише з урахуванням такої інформації як окружність талії й м'язова маса.
У спортсменів, наприклад, природно вищий ІМТ.
То, як саме з'являється ожиріння?
Найчастіше, ожиріння спричинене порушенням енергетичного балансую
Якщо кількість енергії, що надходить з їжею більше ніж енергія, витрачена на фізичну активність, тіло зберігає надлишок калорій у вигляді жиру.
У більшості випадків цей дисбаланс обумовлений поєднанням обставин і виробом.
Дорослі повинні приділяти фізичним навантаженням хоча б дві з половиною години на тиждень, а діти одну годину на добу.
Але по всьому світу кожен четвертий дорослий і вісім з десяти підлітків недостатньо фізично активні.
Висока калорійність харчових продуктів і великі порції разом з повсюдним маркетингом призводять до пасивного переїдання.
А нестача ресурсів і відсутність доступу до здорової й недорогої їжі створюють ще більший ризик у знедолених спільнотах.
Однак наш набір генів також має велике значення.
Дослідження тих близнюків, що проживали разом і тих, що проживали окремо показали наявність чіткого причинно-наслідкового зв'язку зі збільшенням маси.
Недавні дослідження також виявили зв'язок між ожирінням і варіаціями видового різноманіття бактерій, що живуть у травному тракті.
Незалежно від причини, ожиріння — це невпинно зростаюча світова епідемія.
Вона суттєво підвищує ймовірність таких захворювань як діабет, серцево-судинні захворювання, інсульт, артеріальна гіпертензія і рак.
Воно стосується практично всіх вікових, гендерних і соціально-економічних груп, як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.
З 60-відсотковим зростанням кількості випадків ожиріння серед дітей за 20 років ця проблема стала надто великою, щоб її ігнорувати.
В міру того, як людина з ожирінням набирає вагу, шлях до одужання стає все важчим.
Гормональні та анатомічні зміни ослаблюють реакцію організму на переїдання.
Після скидання ваги людина, яка раніше мала надмірну вагу, спалює менше калорій, виконуючи ті ж вправи, що і людина зі стабільно нормальною масою.
І це, своєю чергою, значно ускладнює процес зменшення жирових запасів.
В ході збільшення маси тіла виникають порушення в роботі сигнальних шляхів, що все більше ускладнює для мозку процес вимірювання кількості поглинутої їжі й запасів жиру.
Водночас є деякі свідчення того, що відслідковані довгострокові зміни в поведінці можуть сприяти поліпшенню стану здоров'я, пов'язаного з ожирінням.
А втрата маси внаслідок стійких і тривалих змін в способі життя, або інвазивні методи, на кшталт баріатричної хірургії можуть позитивно вплинути на інсулінорезистентність і зменшити запалення.
Те, що колись забезпечувало нам перевагу у виживанні, зараз працює проти нас.
В міру того, як населення планети стає все менш рухливим, а середня маса тіла росте, рух і свідоме ставлення до їжі з метою досягнення оптимального ІМТ має суттєво більше значення для спільного добробуту.
А оскільки ця епідемія зачіпає кожну країну світу в силу різних соціально-економічних причин, ожиріння не можна розглядати як ізольовану проблему.
Потрібно більше спільних зусиль із профілактики ожиріння та контролю за масою тіла.