Чому досі немає вакцини від коронавірусу SARS-CoV-2 | COVID 19

Від моменту оголошення пандемії коронавірусного захворювання багато хто дотримується соціального дистанціювання і самоізоляції.
Але в міру того, як вірус і викликане ним захворювання прогресують, в багатьох людей виникає одне запитання: чого можна очікувати стосовно вакцини?
Маса захопливих речей відбувається просто зараз, зокрема невпинні дослідження з метою створення вакцини.
Але щоб зрозуміти це, ми насамперед з'ясуємо, як працюють вакцини.
У 1796 (тисяча сімсот дев'яносто шостому) році Едвард Дженнер створив першу справжню вакцину.
Він взяв у хворої корови матеріал з вірусом коров'ячої віспи і ввів його хлопчику.
Пізніше він зміг довести, що в хлопчика не розвивалася натуральна віспа.
Отже, як саме це працює?
Зазвичай, коли ви інфікуєтеся, вірус захоплює клітинні механізми реплікації для того, щоб створити більше своїх копій.
Але ці дії, зрештою, викликають імунну відповідь.
Ваше тіло починає створювати спеціальні клітини, як-от макрофаги, B-клітини і T-клітини, які не лише намагаються знищити патоген, але й зберігають інформацію про нього.
Це найкращий спосіб перемогти вірус.
Остання частина особливо важлива, оскільки якщо вірус колись повернеться, ваше тіло буде готове негайно атакувати вірус.
Але організму потрібен час для підготовки.
І тому, якщо вірус має часову перевагу, або ж атакує когось з ослабленою імунною системою, він може узяти гору, що призводить до захворювання чи смерті.
Ось де вакцини стають в пригоді.
Їх снує багато різних типів, але мета у всіх одна: підготувати і навчити імунну систему захищатися, перш ніж ви інфікуєтеся.
Це як військові навчання.
Таким чином, коли у ваше тіло проникає вірус, то ви маєте перевагу, оскільки ваше тіло вже знає, як знищити нападників.
Більшість вакцин працює шляхом введення в кров (виправлення: вакцини вводяться не у кров) деяких фрагментів вірусу або бактерії, проти яких ви намагаєтеся захиститись.
Зосередьмося на вірусах.
Щойно потрапивши в кров, навіть якщо це не справжній вірус, організм реагує на нього, як на реальну загрозу.
Макрофаги поглинають фрагменти, дозволяючи Т-клітинам розпізнавати і зв'язувати чужорідний антиген, що викликає реплікацію усіх видів імунних клітин, і запускає утворення B-клітин пам'яті.
Ці клітини залишаються в організмі навіть після того, як битва з патогеном була виграна, і саме ці клітини пам'яті роблять можливою швидку відповідь, коли з'являється справжній вірус.
Ефективність вакцин дозволила нам майже викорінити такі захворювання, як кір, але через антивакцинаторський рух ця хвороба досі не ліквідована.
Незважаючи на це, вакцини є надзвичайно потужними інструментами забезпечення як індивідуального, так і колективного імунітету в нашому взаємопов'язаному світі.
В цей час існує кілька типів вакцин.
Живі вакцини, як-от для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи, містять ослаблені форми вірусів, введення яких може бути навіть безсимптомним.
Вони є дуже ефективними, але їх не можна вводити людям з ослабленою імунною системою.
Інактивовані вакцини, такі як проти поліомієліту або гепатиту А, використовують мертвий патоген, який був убитий термічно або хімічно.
Їх можна застосовувати на людях з ослабленою імунною системою.
Однак, вони погано підходять для тривалого імунітету, оскільки, на відміну від живих вакцин, викликають слабку імунну відповідь, тож часто вимагають застосування кількох доз.
Субодиничні вакцини, такі як від гепатиту В чи грипу, використовують специфічний білок або вуглевод з патогену, які все можуть викликати імунну відповідь.
Існують також експериментальні ДНК-вакцини, але, найбільш актуальними і перспективними є мРНК-вакцини, тобто вакцини на основі матричної РНК, про які ви, можливо, чули нещодавно.
Вони зараз активно розробляються, і вже початі тестування на людях для боротьби з поширенням Covid-19.
Приватна компанія Moderna створила вакцину під назвою мРНК-1273, і відібрала 45 здорових дорослих, щоб почати випробування вакцини.
Це безпрецедентний випадок, тому що вони пропустили типові роки випробувань на тваринах.
Вони роблять їх паралельно з випробуваннями на людях.
Ймовірно, вони отримали дозвіл, тому що насправді вводять піддослідним не сам модифікований вірус, а РНК-послідовність, що кодує структуру шиповидних відростків, які зв'язуються з людськими клітинами.
Очікується, що ця мРНК буде оброблена в наших клітинах, що змусить їх синтезувати шиповидний білок, який є на поверхні вірусу.
Це своєю чергою запустить імунну відповідь і, зрештою, підготує ваше тіло до зустрічі з вірусом.
Вони змогли просунутися вперед у створенні цієї вакцини завдяки китайським ученим, які секвенували генетичний матеріал SARS-CoV-2 (сарс-ков-два) - вірусу, який викликає Covid-19.
Ця інформація була оприлюднена в січні, що допомогло лабораторіям по всьому світу почати випробування і створення вакцини.
SARS-CoV-2 поділяє 80-90% свого генетичного матеріалу з вірусом атипової пневмонії SARS, який відомий з 2003 (дві тисячі третього) року.
Обидва віруси складаються з РНК, поміщеної у сферичну білкову капсулу зі своєрідними шипами.
Це означає, що деяку інформацію щодо вакцини можна взяти з попередніх досліджень вакцини проти SARS.
Ми казали, що нову вакцину вже випробовують на людях, але це лише для перевірки безпечності, щоб переконатися, що немає негативних ефектів, і що дійсно виробляються антитіла.
Клінічні випробування, як правило, проходять в три фази або етапи.
Першим етапом є тест на безпечність, щоб переконатися, що немає негативних наслідків.
Другий етап - тест на ефективність.
Як правило, його проводять на більшій кількості людей, в місці, де хвороба поширена.
Для прикладу, вони роблять це зараз у Сіетлі.
Третій етап полягає в розширенні охоплення цих випробувань на тисячі людей.
Якщо вакцина дійсно виявиться безпечною, Moderna збирається просити FDA (еф-ді-ей) дозволу перейти до другого етапу ще до завершення першої фази.
Ви можете собі уявити, скільки часу це вимагає.
Якщо ви дасте людям ці експериментальні вакцини, то ви не можете просто інфікувати їх.
Ви повинні дозволити їм жити звичним життям, і вам потрібно подивитися, що відбуватиметься, коли одні інфікуються, а інші - ні.
Ви повинні спостерігати за експериментальною групою і порівнювати її з контрольною.
Чи працює вакцина? Чи вона робить людей хворими? Або ж вона не працює?
Наприклад, у 2004 році, коли вакцина SARS була випробувана, у вакцинованих тхорів після інфікування розвинулося запалення легенів.
Затвердження пришвидшиться, якщо регулятори схвалили аналогічні продукти раніше.
Ось чому вакцина проти грипу так добре розроблена, щоб оновлюватися щороку.
Але SARS-CoV-2 є новим патогеном для людини, а це означає, що багато технологій, використовуваних для розробки вакцини недостатньо перевірені.
Сотні лабораторій по всьому світу досягають вражаючих успіхів, коли мова йде про для лікування і вакцини.
Деякі навіть переорієнтовують дослідження вакцини проти SARS, і сподіваються скоро почати клінічні випробування.
Висловлюємо подяку канадським вченим, які виділили в чистому вигляді SARS-CoV-2, що сприятиме пошуку методів лікування і вакцини в майбутньому.
Відверто кажучи, щоб зробити вакцину, потрібні десятиліття.
Кожен етап вимагає часу: від секвенування геному, виділення вірусу і тестування in vitro (ін вітро, тобто в пробірці) до тестування на тваринах (від мишей до приматів),
і лиш тоді справа доходить до згаданих трьох етапів.
Перший етап - тестування на безпечність, другий - на ефективність, третій - для масштабування.
Лише після цього можна буде отримати ліцензію подумати про те, як зробити достатньо вакцини для всього населення.
І все це дозволяє експертам вважати, що навіть за рекордно короткий час ми можемо отримати вакцину проти нового коронавірусу протягом одного-двох років.
Деякі найоптимістичніші сподівання, пов'язані з експериментальними способами розробки вакцин, вказують на те, що ми можемо отримати вакцину вже через вісім місяців.
А за найобережнішими оцінками знадобиться більше двох років.
Навіть тій вакцині, яка вже тестується на людях, про яку ми говорили (компанія Moderna), найімовірніше, знадобиться ще рік.
І важливо пам'ятати, що це приватна компанія, і в неї є власні інтереси, тож ці захопливі заголовки сприяють і їхньому фінансовому успіху.
У будь-якому випадку, ці короткі терміни пов'язані з ризиком, не кажучи вже, що багато країн по всьому світу намагаюся розробити власні версії цих вакцин.
І якщо вони зроблять її, то проведуть вакцинацію в першу чергу власного населення.
Мине багато часу, перш ніж ми отримаємо вакцину, яку можна буде використати по всьому світу.
Ми говоримо все це не для того, щоб викликати зневіру, а для того, щоб допомогти зрозуміти реалістичні часові рамки.
У нас навіть є кілька друзів, які кажуть: «Ми покінчимо з хворобою, як тільки створять вакцину за кілька тижнів.»
Але це так не працює.
Чи можемо ми створити терапевтичні засоби для полегшення стану інфікованих?
Так.
І чи зможемо ми побачити вакцину за рекордно короткий час?
Це теж цілком можливо.
Але нам не слід розраховувати на швидке вирішення нагальних проблем.
І чи можливо, що ми ніколи не побачимо вакцину від COVID-19?
І це теж можливо, на жаль.
Все це підкреслює постійну потребу в дослідженнях і фінансуванні науки.
Після епідемії SARS у 2003 році багато досліджень і фінансування розробки вакцини були переспрямовані на інші потреби.
І це дуже прикро, тому що всі ці дослідження і гроші були б надзвичайно корисними зараз.
Вакцину від SARS так і не розробили, тому що дослідження і фінансування припинилися.
Коли ця пандемія, зрештою, зійде нанівець, ми повинні пам'ятати уроки минулого: нам потрібно продовжувати фінансувати науку і дослідження, аби бути впевненими, що коли щось подібне станеться знову, ми будемо готові.
Ми кажемо це зараз, і казатимемо постійно, що вам потрібно проголосувати за науку.
Ви повинні обрати політиків, які довіряють науці і підтримують її, а також дослухаються до вчених.
Отже. Соціальне дистанціювання і самоізоляція є дуже важливими для згладжування кривої захворюваності.
Мийте руки регулярно і ретельно.
І довіряйте перевіреним джерелам, щоб бути в курсі новин та актуальної інформації.