Парадокс Фермі. Де всі прибульці?
Чи ми єдині живі істоти в цілому Всесвіті?
Видимий Всесвіт в діаметрі складає лише 90 мільярдів світових років.
Існує щонайменше 100 мільярдів галактик, і в кожній від ста до тисячі мільярдів зірок.
Нещодавно ми дізнались, що планети - це також досить звичне явище.
І у Всесвіті, мабуть, трильйони й трильйони придатних до життя планет.
Це означає багато можливостей для зародження і подальшого існування життя.
Але де воно?
Хіба не мав би тоді Всесвіт рясніти космічними кораблями?
Давайте зробимо крок назад.
Навіть якщо в інших галактиках і існують інопланетні цивілізації, швидше за все, ми про них ніколи не дізнаємось.
По суті, все, що за межами наших найближчих околиць, так званої "Локальної групи", за великим рахунком, залишиться за межами нашого доступу назавжди, причиною тому - розширення Всесвіту.
Навіть, якби в нас були швидкі космічні кораблі, дістатися цих областей зайняло б мільярди років подорожування в абсолютно пустому просторі Всесвіту.
Тож, давайте зосередимось на Чумацькому шляху.
Чумацький шлях - це галактика, в якій ми живемо.
Її складають не менш як чотириста мільярдів зірок.
Це дуже багато зірок, по тисячі на кожну піщинку на Землі.
Чумацький шлях містить приблизно двадцять мільярдів зірок, схожих на Сонце, і, за розрахунками, одна п'ята з них має планету, розміром із Землю в зоні, придатній для життя, тобто в зоні, де є всі умови для існування життя.
Якщо тільки одна десята відсотка цих планет містить життя, це означатиме мільйони населених планет у Чумацькому Шляху.
Більше того.
Чумацькому Шляху близько 13 мільярдів років.
Спершу він не був хорошим місцем для зародження життя, через велику кількість вибухів.
Але після одного-двох мільярдів років перша придатна для життя планета народилась.
Землі лише 4 мільярди років, отож в минулому, в інших планет, швидше за все, були трильйони шансів зародити життя.
Якби хоч одна з тих форм життя розвинулась у цивілізацію, здатну на космічні подорожі, ми б це вже помітили.
Як би виглядала така цивілізація?
Існує три категорії.
Цивілізація типу 1 здатна утилізувати всю доступну енергію своєї планети.
Якщо вам цікаво, то ми зараз знаходимось на рівні 0,7, і маємо досягти рівня цивілізації типу 1 у наступні кількасот років.
Цивілізація Типу 2 має бути здатна утилізувати всю енергію своєї зірки.
Наука має, в такому випадку, досягти рівня, який поки існує тільки у фантастиці, і, з усім тим, це можливо.
Такі концепції, як сфера Дайсона, про гігантський комплекс, що оточує Сонце, було б можливо.
Цивілізація Типу 3 це цивілізація, здатна контролювати енергію всієї своєї галактики.
Форми життя на такому рівні здаватимуться нам богами.
Але чи змогли б ми тоді побачити такі форми життя?
Як би ми вміли будувати космічні кораблі нового покоління, які б могли самостійно підтримувати життя популяції протягом тисячі років, то ми б колонізували всю галактику за 2 мільйони років.
Це може прозвучати як дуже довгий період часу, але пам'ятаймо, що Чумацький Шлях величезний.
Отже, якщо колонізувати всю галактику займе кілька мільйонів років, і у Чумацькому Шляху, можливо, існують мільйони, якщо не мільярди придатних до життя планет і ті, інші форми життя мали суттєво більше часу, ніж ми, для розвитку, тоді де всі інопланетяни?
Це і є парадокс Фермі, і ніхто не знає на нього відповідь.
Але в нас є кілька припущень.
Давайте поговоримо про фільтри.
В даному контексті фільтром називається дуже складний для подолання бар'єр.
Вони мають різний рівень складності.
Перший: Великі Фільтри існують і ми їх пройшли.
Можливо, розвиток багатоклітинних форм життя був набагато важчим, ніж ми собі думаємо.
Процес зародження життя так досі повністю і не розгаданий, і умови для його появи, можливо дуже складні і унікальні.
Можливо, раніше всесвіт був більш ворожим, і от тільки зараз все заспокоїлось достатньо, щоб дати змогу життю зародитись.
Це також може означати, що ми унікальні або, щонайменше, перша і чи не єдина цивілізація у всьому Всесвіті.
Друге: Великі Фільтри існують і вони попереду нас.
Це дуже і дуже невдалий для нас варіант.
Тоді, можливо, життя нашого рівня існує всюди у Всесвіті, але вимирає по досягненню певної точки, точки, що лежить попереду.
Наприклад, існує якась неймовірна технологія майбутнього, але коли її опановують, вона знищує всю планету.
І останніми словами кожної просунутої цивілізації є:
"Цей новий прилад вирішить усі наші проблеми, як тільки я натисну оцю кнопку!"
Якщо це правда, то наш кінець ближче ніж ми думаємо.
Або існує якась стародавня цивілізація Типу 3, яка моніторить весь Всесвіт, і, коли якась цивілізація досягає певного рівня розвитку, знищує її в момент.
Можливо, попереду є щось, що нам не варто було б відкривати.
Але ми ніколи цього не дізнаємось.
Останній фінальний варіант: можливо, ми одні.
На разі ми не маємо жодних доказів, що окрім нас існує іще хоч одна форма життя.
Нічого. Всесвіт виглядає пустим і мертвим.
Ніхто не надсилає нам повідомлення, ніхто не відповідає на наші.
Ми можемо бути абсолютно самі у всьому безмежному Всесвіті, заточені на крихітній вологій пилинці.
Чи лякає вас ця думка?
Якщо так, то це правильна реакція.
Якщо ми дозволимо життю на цій планеті вимерти, його може не зостатись у всьому Всесвіті.
Життя зникне, може, назавжди.
Якщо це так, то нам слід почати подорожувати до інших зірок і досягти рівня цивілізації Типу 3, щоб зберегти слабкий вогник життя і розповсюдити його, аж поки Всесвіт сам не зробить свій останній подих і не зникне назавжди.
Всесвіт надто прекрасний, щоб хтось не мав змоги його зазнати.
Джерело: Наука та Всесвіт