Як діють ваші гормони

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Протягом усього життя наш організм зазнає багатьох надзвичайних змін: зростання, статеве дозрівання, і, для багатьох з нас, розмноження.
З всіма цими змінами стоїть постійна робота ендокринної системи.
Окрім зростання і статевого дозрівання ця система регулює й інші процеси — від вашого сну до частоти серцевих скорочень, і впливає на всі без винятку клітини організму.
Робота ендокринної системи заснована на взаємодії трьох компонентів: залоз, гормонів і трильйонів клітинних рецепторів.
Перший компонент представлений кількома залозами, що виробляють гормони.
Три з них розташовані у вашому мозку і сім в інших частинах тіла.
Кожна із залоз оточена мережею кровоносних судин, через які кожна залоза отримує інгредієнти, необхідні для синтезу десятків різних гормонів.
Ці гормони потім у невеликих кількостях виділяються в кров.
Далі кожен гормон повинен виявити групу клітин-мішеней для того, щоб викликати у них специфічні зміни.
Знайти клітини-мішені гормонам допомагають рецептори, які являють собою особливі білкові молекули всередині або на поверхні клітини.
Ці рецептори розпізнають специфічні гормони, які приносяться з кров’ю, і зв’язуються з ними.
Коли це відбувається, такий гормон-рецепторний комплекс спричиняє ряд змін в клітині, які пришвидшують або сповільнюють певні процеси всередині неї, впливаючи таким чином на її функціонування.
Піддаючи мільйони клітин одночасному впливу чітко вивіреної кількості гормонів, ендокринна система викликає масштабні зміни в усьому тілі.
Візьмемо, наприклад, щитовидну залозу і два гормони, які вона виробляє — трийодтиронін і тироксин.
Ці гормони дістаються до більшості клітин організму, де вони впливають на швидкість використання енергії клітиною, а отже і на швидкість деяких процесів у клітині.
Це, своєю чергою, регулює все — від частоти дихання і серцевих скорочень до температури тіла і процесів травлення.
Вплив гормонів особливо помітний під час статевого дозрівання.
У чоловіків цей період починається, коли сім’яні залози починають секретувати тестостерон.
Цей гормон стимулює розвиток чоловічих статевих органів, ріст волосся на обличчі, зниження тембру голосу і сприяє росту кісток.
У жінок про початок дорослішання сигналізує гормон естроген, який секретується яєчниками.
Він допомагає жіночому тілу розвиватися.
Стегна стають ширшими, розвиваються матка і маткові труби.
Усе це готує організм жінки до менструації або вагітності.
Поширеним хибним уявленням про ендокринну систему є те, що існують суто чоловічі й суто жіночі гормони.
Насправді гормони естроген і тестостерон виробляються як в організмі чоловіків, так і жінок, але в різних кількостях.
Обидва ці гормони відіграють важливу роль під час вагітності, на рівні з більш ніж десятьма іншими гормонами, які забезпечують зростання зародка і народження дитини.
А також сприяють виробленню грудного молока.
Такі періоди гормональних змін також пов’язані з різкими коливаннями настрою.
Це відбувається тому, що гормони здатні впливати на синтез певних речовин в головному мозку, таких як серотонін.
Зміщення рівнів вмісту хімічних речовин в мозку можуть спричиняти зміни настрою.
Однак, все це не означає, що гормони мають необмежену владу над нами.
Вони часто розглядаються як основні фактори нашої поведінки, що робить нас залежними від їхнього впливу, особливо в період статевого дозрівання.
Проте, дослідження показують, що наша поведінка формується одночасно кількома факторами, в тому числі мозком та його медіаторами, гормонами та різними соціальними чинниками.
Основна функція ендокринної системи — регулювання важливих функцій нашого організму, а не контроль над нами.
Іноді хвороба, стрес, і навіть дієта можуть спричинити порушення регуляторної функції, впливаючи на кількість виділених залозами гормонів, або змінюючи реакцію клітин на них.
Цукровий діабет є одним з найпоширеніших гормональних розладів.
Це захворювання розвивається, коли підшлункова залоза секретує недостатню кількість інсуліну, гормону, що регулює рівень глюкози в крові.
Гіпо- і гіпертиреоїдин розвиваються, коли щитовидна залоза виробляє надто мало або надто багато тиреоїдних гормонів.
Якщо тиреоїдних гормонів надто мало, то це викликає зменшення частоти серцевих скорочень, спричиняє втому і депресію.
Якщо ж їх забагато, то це стає причиною втрати ваги, безсоння і дратівливості.
І все ж, більшу частину часу ендокринній системі вдається тримати наш організм в стані рівноваги.
І завдяки постійному регулюванню ця система ініціює зміни, які зрештою допомагають нам стати тими, якими ми є.