Минуле, сучасне і майбутнє бубонної чуми
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
Уявіть, що половина населення вашого району, міста, або, навіть, країни була знищена.
Це може нагадувати сюжет апокаліптичного фільму жахів, але подібне насправді трапилось в 14 столітті під час пандемії, відомої як "Чорна смерть".
Поширившись з Китаю в Азію, а потім на близький Схід, Африку і Європу, нищівна епідемія вбила щонайменше одну п’яту частину світового населення.
Забравши життя 50% європейців усього за 4 роки.
Можливо найцікавішім та найзагадковішим фактом про чорну смерть є те, що ця хвороба не була чимось новим чи незвичним.
Вона впродовж багатьох століть впливала на життя людей.
ДНК аналіз зразків кісток і зубів того періоду, а також періоду більш ранньої епідемії 541-го року, відомої як "чума Юстиніана", показав, що збудником в обох випадках була чумна паличка, бактерія, яка і сьогодні викликає бубонну чуму.
Тобто, одна і та ж хвороба, викликана одним і тим же мікроорганізмом, може поширюватися і проявлятися по різному в різні періоди історії.
Навіть до появи антибіотиків найсмертельніші епідемії новітньої історії, як та, що спалахнула в Індії на початку ХХ століття, вбивали не більше 3% населення.
Сучасні випадки чуми також, як правило, залишаються локалізованими, або поширюються дуже повільно, оскільки переносяться блохами гризунів.
Але середньовічна чорна смерть поширювалась немов лісова пожежа і передавалася, найімовірніше, безпосередньо від людини до людини.
А оскільки генетичне порівняння давнього і сучасного штамів чумної палички, або Yersinia pestis, не виявило істотних функціональних відмінностей, то це означає, що причина високого рівня смертності під час давніх спалахів полягає не в самому патогені, а в його хазяїні.
Протягом трьохсот років в часи раннього середньовіччя теплий клімат та сільськогосподарський прогрес сприяли вибуховому зростанню чисельності населення по всій Європі.
Але для такої кількості нових ротів закінчення теплого періоду було рівноцінно катастрофі.
Високий темп народжуваності в поєднанні зі зниженням врожаїв означали, що земля не зможе прогодувати таке населення.
А надлишок робочої сили утримував оплату праці на низькому рівні.
І, як наслідок, на початку 14-го століття рівень життя більшості європейців неухильно падав, характеризуючись голодом, бідністю і поганим станом здоров’я, роблячи людей вразливими для інфекцій.
Знайдені в Лондоні рештки людей, померлих від чорної смерті, містили явні ознаки недоїдання і попередніх захворювань.
Загибель, викликана чорною смертю, змінила людство у двох важливих напрямках.
На соціальному рівні стрімке скорочення населення призвело до суттєвих змін в економічних умовах Європи.
Як показали дослідження лондонських кладовищ, зі збільшенням кількості їжі й землі й поліпшенням оплати праці для вцілілих фермерів і робітників, люди стали краще харчуватися і довше жити.
Підвищення рівня життя також збільшило і соціальну мобільність, послабивши феодальну владу і, зрештою, призвівши до політичних реформ.
Але, чума, до того ж мала важливий біологічний вплив.
Раптова смерть настільки великої кількості найуразливіших і найослабленіших осіб залишило населення з надзвичайно різноманітним генофондом, який містив і ті гени, які, можливо, допомогли тим хто вижив, чинити опір хворобі.
А оскільки такі мутації часто надають імунітети до кількох патогенів, які діють схожим чином, то дослідження, покликані виявити генетичні наслідки впливу чорної смерті, потенційно дуже корисні та важливі.
Сьогодні, завдяки антибіотикам, загроза епідемії масштабу чорної смерті практично виключена.
Але бубонна чума все ще вбиває щороку тисячі людей по всьому світу.
А недавня поява штамів, стійких до медикаментів, загрожує поверненням темних віків.
Дізнатися більше про причини й наслідки чорної смерті важливо, і не лише для розуміння того, яким був наш світ у минулому.
Це може допомогти нам вберегтися від подібного жаху в майбутньому.
