Чому відбитки пальців унікальні
Привіт, це Девід з Мініт Ерз.
А це — мої відбитки пальців.
Кожен з них містить певні візерунки, або патерни — завитки, петлі, дуги, або у випадку з моїм лівим великим пальцем дещо рідкісніший візерунок у вигляді подвійного завитка.
Але якщо навіть ваш відбиток має один з цих непоказних візерунків, він однаково буде унікальним.
Фактично, ніхто — ні в минулому, ні тепер, ні в майбутньому не мав, не має і не матиме відбитка пальця ідентичного вашому.
Щоб зрозуміти, чому це так, нам спочатку потрібно дізнатися, як ці візерунки утворюються.
На ранніх стадіях розвитку плоду формуються воларні подушки, які стануть тканинами долонь і пальців.
Незалежно від того, якою є воларна подушка — великою, чи малою, зміщеною вбік, чи нерівномірно розвинутою, основний візерунок відбитка міститиме дуги, завитки, петлі, або ж дуже рідкісний подвійний завиток.
Усе тому, що розміри й орієнтація воларних подушок визначається певною мірою генетично.
Але багато родичів і більшість однояйцевих близнят мають однакові основні патерни на кожному пальці.
Тож, сама лише ДНК не пояснює, чому відбитки пальців унікальні.
Виявляється унікальність пов’язана з хаотичністю умов формування папілярних візерунків.
Над воларними подушками шкіра ембріона складається з кількох шарів клітин, які ростуть з різними швидкостями.
І в міру зростання внутрішнього шару, середній шар прогинається, в результаті чого в верхній частині формуються довгасті виступи, або своєрідні гребінці.
Вони спочатку формуються паралельно зонам найбільшого навантаження на палець, що росте.
Біля нігтя, біля шкірної складки на першому суглобі, і на верхівці воларних подушок.
У міру свого росту, папілярні лінії іноді стикаються одна з одною, в результаті чого вони або блокуються, або роз’єднуються.
Точні місця, де ці лінії зустрічаються, а також місця, де вони потрапляють в глухий кут, або утворюють розгалуження, визначаються багатьма факторами, як от процесом росту нервів та капілярів під шкірою, зміною тиску рідини всередині матки, і навіть просторовою орієнтацією пальців в полі тяжіння.
А оскільки такі хаотичні непередбачувані відмінності реалізуються в кожному з таких місць, то буде лінія заблокована, чи утворить розгалуження, є по суті випадковою подією навіть для близнят, які розвиваються в одній і тій же матці.
Звичайна людина має близько п’ятдесяти розгалужень, або мертвих кінців в різних місцях кожного відбитка пальців.
Навіть, якщо ви максимально все спростите, ігноруючи розташування тощо, і вважатиме кожну з цих точок окремим результатом випадкового вибору між розгалуженням і мертвим кінцем, то існує більше квадрильйона різних варіантів відбитків.
Щоб утримати уявлення про те, наскільки це багато, ось 80 мільярдів відбитків всіх людей на Землі, що представлені цією чорною крапкою.
Квадрильйон — це у 10 тисяч разів більше.
І пам’ятайте — це спрощення, тому ще кількість можливих унікальних відбитків пальців набагато, набагато більше, якщо враховувати відносне розташування усіх цих точок.
Тож, відбиток мого лівого великого пальця, а також усі мої відбитки, і всі ваші відбитки пальців математично гарантовано є унікальними.
