Чому менінгіт настільки небезпечний

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

У 1987 році десятки тисяч людей зібралися у Саудівській Аравії на хадж, щорічне паломництво мусульман.
Однак, невдовзі, святкування переросло у серйозні проблеми зі здоров’ям.
Усього через кілька днів після паломництва по всій Саудівській Аравії та решті світу було зафіксовано понад 2000 випадків захворювання на менінгіт.
Цей спалах був настільки страшним, що викликав хвилю смертельних епідемій менінгіту.
Яким, в підсумку, інфікувалися десятки тисяч людей по всьому світу.
Менінгіт — це запалення мозкових оболонок, трьох шарів тканин, відповідальних за захист центральної нервової системи.
І що робить менінгіт настільки небезпечним у порівнянні з іншими захворюваннями, то це надзвичайно стрімкий перебіг цієї хвороби.
У найгірших випадках захворювання може призвести до смерті впродовж однієї доби.
На щастя, це рідкість для пацієнтів, які отримали своєчасне лікування на ранніх стадіях.
Менінгіт поділяється на кілька типів — вірусний, грибковий і бактеріальний.
Останній тип вважається найсмертельнішим, тому на ньому ми й зосередимося.
Люди, зазвичай, інфікуються бактеріальним менінгітом при вдиханні найдрібніших частинок слизу і слини, які розпилюються в повітрі, коли інфікована людина чхає, або кашляє.
Менінгіт також може передаватися через поцілунки, спільне користування цигарками, зубними щітками, або столовими приборами.
Деякі люди можуть бути заражені й бути носіями хвороби, не маючи жодних симптомів і не хворіючи на менінгіт, що сприяє швидкому поширенню хвороби.
Як тільки такі бактерії опиняються в роті або горлі, вони проходять шари клітин внутрішніх поверхонь і потрапляють у кров.
З потоком крові бактерії швидко отримують доступ до тканин організму, у тому числі й до так званого гематоенцефалічного бар’єру.
Цей бар’єр складається з щільно зшитих клітин, що відмежовують кров від середовища головного мозку.
І він є непроникним для майже усіх частинок, за винятком певних, як от молекул води й деяких газів.
Але вчені ще не до кінця розуміють яким чином бактеріям менінгіту вдається проникнути крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Всередині мозку ці бактерії швидко інфікують його м’які оболонки.
Це запускає запалення, що є результатом потужної імунної відповіді на патоген у центральній нервовій системі.
А також викликає гарячку й інтенсивні головні болі.
В міру збільшення набряку мозкових оболонок потиличні м’язи стають ригідними.
Набряк мозку порушує його нормальне функціонування, викликаючи такі симптоми, як втрата слуху і фотофобія, або хвороблива чутливість до світла.
У міру підвищення внутрішньочерепного тиску у хворого може спостерігатися змінений стан свідомості, що також є однією з характерних ознак менінгіту.
Вже через кілька годин бактерії, які швидко розмножуються, починають виділяти токсини, що спричиняють сепсис, також відомий як зараження крові.
Починають руйнуватися стінки судин, викликаючи крововиливи, що нагадує своєрідний висип на шкірі, який своєю чергою розвивається у знебарвлені підшкірні плями.
В той самий час ці токсини призводять до зниження вмісту кисню в крові.
Тому суттєво менше його надходить до життєво важливих органів, таких як легені та нирки.
Це збільшує ймовірність відмови органів, що на тлі поширення сепсису може спричинити смерть.
Все це звучить дуже страхітливо, але сьогодні лікарі настільки вправні в лікуванні менінгіту, що візит до лікарні може істотно знизити ризик смерті від нього.
Чим довше хворий не отримує лікування, тим ймовірніше, що хвороба завдасть довготривалої шкоди.
Оскільки зниження рівня кисню викликає смерть клітин у таких частинах тіла як руки та ноги й, особливо, пальці, то ризик ампутації цих частин тіла суттєво зростає.
І оскільки бактеріальні токсини, накопичуючись в головному мозку, запускають загибель клітин, менінгіт може призвести до незворотних пошкоджень мозку і втрати пам’яті.
Тому невідкладне лікування, або ще краще профілактика, є критично важливими.
Саме тому, в більшості країн застосовують вакцини від найсмертельніших форм менінгіту.
Вакцинацію, як правило, роблять найбільш вразливим групам населення, наприклад, маленьким дітям, людям з ослабленою імунною системою, або членам популяції де ймовірність спалаху менінгіту досить висока.
Окрім того, менінгіт є дуже поширеним захворюванням в регіоні під назвою "менінгітний пояс", який простягається через усю Африку, хоча випадки захворювання можуть статися будь-де у світі.
Якщо ви стурбовані тим, що ви самі, або знайома вам людина може мати менінгіт, якнайшвидше зверніться до лікаря.
Негайний початок лікування може врятувати ваше життя.