"Мушки", що плавають у ваших очах

Мушки літаючі (лат. muscae volitantes) — виникнення в полі зору структур різного розміру і форми, що рухаються при русі очей.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Ви коли-небудь помічали, що щось плаває у вашому полі зору?
Це може нагадувати маленького хробачка або прозорий згусток, і щоразу як ви намагаєтеся сфокусуватися на них, вони зникають, а потім знову з'являються, як тільки ви переводите погляд.
Але не поспішайте промивати очі!
Те, що ви бачите, — звичайне явище, відоме як «мушки».
Наукова назва цих об'єктів - Muscae volitantes (Мусце волітантес) - «літаючі мушки» латиною.
І, виправдовуючи свою назву, вони можуть трохи дратувати.
Але насправді це зовсім не комашки, чи якісь зовнішні об'єкти.
Найімовірніше, вони містяться всередині очного яблука.
"Мушки" можуть здаватися живими, оскільки вони рухаються і змінюють форму, але вони неживі.
"Мушки" - це крихітні об'єкти, які відкидають тінь на сітківку — світлочутливу внутрішню оболонку задньої частини ока.
Вони можуть бути фрагментами тканин, еритроцитами або білковими згустками.
І оскільки вони підвішені всередині скловидного тіла — драглистої речовини, що заповнює простір очного яблука - "мушки" дрейфують разом з рухами ваших очей, і здається, що вони навіть за інерцією "відскакують", коли очі зупиняються.
"Мушки" можуть бути майже непомітними більшу частину часу.
Чим ближче до сітківки вони розташовані, тим помітніші.
Аналогічно, як при наближенні руки до поверхні столу, якщо світло падає зверху, тінь матиме більш чіткий контур.
"Мушки" стають особливо помітними, коли ви дивитеся на рівномірно яскраву поверхню, наприклад, на білий екран комп'ютера, на сніг або чисте небо.
Завдяки однорідності фону їх легше роздивитися.
Чим яскравіше світло, тим більше ваші зіниці звужуються.
Це рівноцінно заміні великої лампи з розсіяним світлом на точковий світильник, що також робить тінь більш чіткою.
Існує ще один візуальний феномен, схожий на "мушки", але який насправді з ними не пов'язаний.
Якщо ви бачили крихітні рухомі плями світла при погляді на яскраве синє небо, то це означає, що ви відчували так званий ентоптичний ефект синього поля.
У певному сенсі, це протилежний "мушкам" ефект.
В цьому випадку ви бачите не тіні, а маленькі рухомі віконця, що пропускають світло на сітківку.
Ці віконця утворені білими кров'яними клітинами (або лейкоцитами), що рухаються по капілярах на поверхні сітківки.
Лейкоцити можуть бути настільки великими, що вони майже заповнюють весь капіляр, утворюючи перед собою ділянку, заповнену лише плазмою.
Такі ділянки разом із лейкоцитами пропускають більше синього світла, ніж еритроцити, що зазвичай присутні в капілярах.
І там, де це відбувається, ми бачимо світлу точку, або спрайт, що рухається згідно з вашим пульсом уздовж капілярів.
В ідеальних умовах, ви навіть можете побачити свого роду темний "хвіст" після точки.
Це еритроцити, що скупчилися за лейкоцитом.
У деяких наукових музеях є сині екрани, які дозволяють вам набагато чіткіше, ніж зазвичай, спостерігати спрайти цього ефекту синього поля.
Хоча всі відчувають такі явища, їхні кількість і тип сильно варіюються.
Ми часто не помічаємо "мушок", оскільки наш мозок навчився ігнорувати їх.
Однак аномально численні або великі "мушки", що заважають зору, можуть бути ознакою серйозного захворювання, що вимагає негайного лікування.
Але найчастіше ентоптичні феномени, як-от "мушки" і спрайти синього поля, — лише нагадування: те, що ми бачимо, залежить від нашої біології й свідомості настільки ж, наскільки й від зовнішнього світу.