Історія очима курки
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
Літописи давньоєгипетського фараона Тутмоса ІІІ-го містять відомості про дивовижного чужоземного птаха, який давав нове життя щодня.
Зороастрійці вважали їх духами, чий крик сповіщає про боротьбу між темрявою і світлом.
Римляни брали їх у військові кампанії, щоб передбачити успіхи у майбутніх битвах.
Сьогодні цей птах як і раніше займає важливе, хоча і набагато менш почесне місце, — на наших тарілках.
Основним предком сучасної домашньої курки вважається банківський півень, або джунглева курка.
Іншими предками є споріднені види.
Усі вони родом з Індії та Південно-Східної Азії.
Бамбукові ліси цього регіону дають рясний урожай плодів лише один раз на кілька десятиліть.
Здатність банківської, або джунглевої курки відкладати яйця щодня розвинулось, ймовірно, у зв’язку з цими рідкісними періодами, дозволяючи популяції швидко рости тоді, коли їжі було в достатку.
Ця особливість була на руку людям, які могли користуватись цим постійно.
До того ж ці птахи майже не літали й були невибагливими до вільного місця для проживання, що істотно спрощувало їх піймання й утримування.
Кращі одомашнені кури з’явились щонайменше 8 тисяч років тому і розводили їх не для їжі, а для чогось, що сьогодні майже втратило колишню популярність.
Агресивність відібраних півнів, озброєних природними шпорами на ногах, зробила півнячі бої широко відомою розвагою.
До другого тисячоліття нашої ери кури поширились від долини річки Інд до Китаю і Близького Сходу.
Їх тримали в королівських звіринцях і використовували в релігійних ритуалах.
Новий розділ в історії цих птахів почався у Єгипті.
Коли курка висиджує яйця, то перестає нестися, і сидить на яйцекладці із шести або більше яєць впродовж 21 дня.
До середини першого тисячоліття до нашої ери єгиптяни навчились штучно інкубувати курячі яйця, поміщаючи кошик з яйцями над гарячим попелом.
Це дозволяло курям продовжувати відкладати яйця щодня.
І те, що було королівською стравою, або релігійною жертвою, стало звичайною їжею.
Приблизно в той же час, коли єгиптяни навчилися штучно виводити курчат, фінікійські торговці завезли курей у Європу.
Де ті швидко стали важливою частиною європейського тваринництва.
Проте ще довгий час курка залишалася об’єктом вшанування, хоч і стала традиційною стравою.
Стародавні греки використовували півнячі бої як надихаючий приклад для молодих вояків.
Римляни шукали поради у курей, немов в оракулів.
А ще до кінця 8-го століття курка вважалася символом християнства.
Упродовж кількох наступних століть кури повсюди супроводжували людей, поширившись по світу завдяки торгівлі, завоюванням і колонізації.
Після опіумних війн китайські породи курей були завезені в Англію, де схрещувалися з місцевими породами.
Це призвело до феномену під назвою "куряча лихоманка", коли всі фермери Європи прагнули вивести нові породи з певними комбінаціями ознак.
Ця тенденція також привернула увагу Чарльза Дарвіна, який припустив, що схожий спосіб селективного розмноження відбувається й у природі.
Дарвін дослідив сотні курей, завершивши свою історичну працю і представивши світу теорію еволюції.
Але найбільший внесок курки в науку був ще попереду.
На початку 20-го століття троє британських вчених реалізували великий проєкт зі схрещування різних порід, спираючись на принципи Грегора Менделя про передачу спадкових ознак.
Висока генетична різноманітність, багато різних ознак, і лише 7 місяців між поколіннями зробили курей ідеальним об’єктом для вивчення.
Результатом цієї роботи стала решітка Пеннета, призначена для відображення генотипу, отриманого в результаті певного схрещування.
Відтоді численні схрещування зробили курей більшими за розміром та масою, здатними нести більше яєць, ніж будь-коли до цього.
В наші дні птахівництво перейшло на промислову модель виробництва, коли кури містяться на площі, меншою за стандартний аркуш паперу.
І в той час, як зараз спостерігається зрушення у бік моделі вільного вигулу через права тварин і екологічні проблеми, більшість курей, а це приблизно 33 мільярди особин, вирощуються на фабриках.
Від гладіаторів і подарунків богам до супутників-мандрівників і об’єктів досліджень — за сотні років кури приміряли на себе безліч ролей.
І хоча курка, ймовірно, і не з’явилась раніше за яйце, її захоплива історія може багато розповісти й про наші історії.
