Колір шкіри

Меланіни (від грец. μελας — «чорний») — клас органічних сполук, які переважно виконують роль пігментів

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Коли ультрафіолетове світло досягає вашої шкіри, воно трохи по-різному впливає на кожного з нас.
В залежності від кольору шкіри, одним потрібна лише хвилина, щоб перетворити людину на буряково-рожеву, в той час, як іншим потрібні години, щоб помітити найменшу зміну.
Як пояснити цю різницю, і як наша шкіра має стільки різних відтінків?
Незалежно від кольору наша шкіра розповідає епічну історію людської хоробрості та адаптивності, показуючи варіативність її біологічних функцій.
Це все залежить від меланіну, пігменту, який надає колір шкірі та волоссю.
Цей інгредієнт походить від клітин шкіри під назвою меланоцити й має дві основні форми.
Це юмеланін, який є джерелом коричневих тонів шкіри, а також чорного, коричневого та світлого волосся, та феомеланін, який є причиною рудуватих веснянок та рудого волосся.
Та люди не завжди були такими.
Зміна тонів нашої шкіри сформувалась еволюційним процесом, яким керувало Сонце.
Це почалось 50 тисяч років тому, коли наші предки емігрували з півночі Африки до Європи та Азії.
Ці давні люди жили між екватором та Тропіком Козерога, регіоном, наповненим ультрафіолетовим промінням сонця.
Коли на нашу шкіру тривалий час падає ультрафіолетове проміння, ультрафіолет ушкоджує ДНК в клітинах і наша шкіра починає горіти.
Якщо це пошкодження досить серйозне, клітинні мутації можуть призвести до меланоми, смертельного раку, який формується в меланоцитах шкіри.
Сонцезахисний крем не існував 50 тисяч років тому.
Як же наші предки справлялись із натиском ультрафіолету?
Ключ до виживання лежить в їх власному захисті від сонця, який виробляється під шкірою: меланіном.
Тип та кількість меланіну у вашій шкірі визначає, чи будете ви захищені від сонця чи ні.
Це зводиться до реакції шкіри на сонячне світло.
Коли воно піддається впливу випромінювання, це запускає особливі світлочутливі рецептори під назвою родопсин, які стимулюють вироблення меланіну, щоб захистити клітини від пошкодження.
Для людей зі світлою шкірою додатковий меланін затемнює шкіру та робить загар.
Через покоління люди, які живуть в сонячних районах Африки, адаптувались до вищого рівня вироблення меланіну та більшої кількості юмеланіну, що забезпечує темніший тон шкіри.
Вбудований у шкіру щит допомагає захистити її від меланоми, робить її еволюційно відповідною та спроможною пропускати цю корисну здатність до нових поколінь.
Та потім дехто з адаптованих до сонця предків мігрував на північ, вийшовши із тропічної зони, поширюючись далеко по всій Землі.
Чим далі йшли вони на північ, тим менше бачили прямих сонячних променів.
Це було проблемою, оскільки ультрафіолет хоч і може пошкодити шкіру, проте має і переваги.
Він допомагає нашому тілу виробляти вітамін D, інгредієнт, який зміцнює кістки й дозволяє нам засвоювати життєво важливі мінерали, такі як кальцій, залізо, магній, фосфат і цинк.
Без нього люди відчувають серйозну втому та слабкість у кістках, що може спричинити такий стан як рахіт.
Ті, чия темна шкіра ефективно блокувала будь-яке світло, на півночі зіткнулися із серйозною нестачею вітаміну D.
Та деякі з них виробляли менше меланіну.
Вони піддавались меншим випроміненням світла і меланома була малоймовірною, і їх шкіра краще поглинала ультрафіолетові промені.
Тож вони отримали вигоду від вітаміну D, у них розвинулись міцні кістки й вони вижили, щоб створити здорове потомство.
Через кілька поколінь відбору колір шкіри в тих районах поступово світлішав.
У результаті адаптивності наших предків сьогодні на нашій планеті повно людей з великою палітрою кольорів шкіри.
Як правило, темніша шкіра, багата на юмеланін, є в сонячних районах екватора, а світліші, багаті на феомеланін відтінки шкіри стають поширенішими там, де менше сонячного світла.
Таким чином колір шкіри — це щось більше, ніж адаптивна риса для життя на Землі, що обертається навколо Сонця.
Вона може поглинати світло, але не відображає характеру.