Парадокс убитого дідуся. Вирішення

Подорож у часі — гіпотетичне переміщення навмисно чи випадково з однієї часової точки в іншу штучним або природним шляхами.

Відомо, що час тече лише в одному напрямку - вперед.
Але, якщо ми могли б повернутися назад, щоб відвідати всесвіт у більш ранній момент, то виник би відомий парадокс.
Що, якби ви вбили свого дідуся, поки той ще був дитиною?
Тоді один з ваших батьків не народився б, а отже і ви не народились би.
Тому ви не змогли б відправитись назад у часі, щоб убити свого дідуся, і так по колу.
Це і є парадокс.
Найпростіше рішення парадоксу убитого дідуся полягає в тому, що коли ви відправляєтеся назад у часі, ви насправді повертаєтеся не у власне минуле, а в копію цього минулого, і все, що ви робите там впливає на нове, альтернативне майбутнє цього всесвіту, а не на ваше власне минуле.
Але це нудно, оскільки це лиш спосіб уникнути парадокса.
Якщо ж те, що ви робите, коли повертаєтеся назад у часі насправді впливає на ваше власне минуле і наслідки вашої подорожі в часі відображаються в теперішньому, майбутньому і минулому?
Без проблем.
Давайте дотримаймося цієї часової лінії шляхом виходу за межі парадоксального результату.
Ви повертаєтеся в минуле, вбиваєте свого дідуся, таким чином ви не народилися, тому не можете повернутися в минуле, ваш дідусь не загинув, а отже ви народилися, відправляєтесь назад у часі й вбиваєте дідуся, і так далі.
Я покажу це як лінійну послідовність подій, але насправді це дві заплутаних історії, що відбуваються паралельно.
Це взагалі можливо?
Ну, я знаю власне щодо подорожей у часі, але субатомні частинки постійно роблять декілька речей одночасно.
Це називається квантовою суперпозицією.
І саме вона відповідає за дивні результати експерименту з двома щілинами, багато властивостей атомів та молекул, ядерний синтез в сонячному ядрі, і так далі.
Так що, якби всесвіт існував у вигляді суперпозиції двох станів - ваш дідусь живий, і ваш дідусь мертвий, тоді природним був би результат суперпозиції двох таких станів.
Ви народилися і змогли відправитись назад у часі, щоб убити свого дідуся.
І, ви не народилися, і природним результатом є суперпозиція двох станів - ваш дідусь мертвий, і ваш дідусь живий.
І тому, принаймні з точки зору логіки, ця замкнена часова лінія повністю узгоджується і жодного парадокса тут не має.
Подібне, позбавлене парадокса рішення, може бути утримане шляхом розгляду цієї проблеми в якості стаціонарного розв’язку ланцюга Маркова, але я не розповідатиму про це тут.
Звичайно, жодне з цих рішень парадоксу убитого дідуся не говорить нам про те, що замкнуті часові петлі взагалі можливі.
Насправді деякі наслідки такого виду часових петель в теорії складності припускають, що часові петлі, а отже і подорожі в часі, повинні бути неможливими.
Але основний сенс в тому, що іноді ми вважаємо, що якась подія створює парадокс коли це не так.
І, насправді, єдиний парадокс полягає в тому, що наше власне мислення може бути достатньо заплутаним, щоб уявити внуків-убивць, що подорожують в часі, але не достатньо заплутаним для думок про заплутаний, чи закручений час.