Геніальність Марії Кюрі

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Якщо ви хочете переглянути рукописи Марії Кюрі, вам доведеться підписати відмову від претензій та вдягнути захисне спорядження, щоб захиститися від радіоактивного забруднення.
До речі, останки мадам Кюрі були поховані в труні зі свинцевим прошарком, щоб поглинати радіоактивне випромінювання, яке було головним об’єктом її досліджень, і яке, ймовірно, стало причиною її смерті.
Вона виросла у Варшаві, в окупованій Росією Польщі.
Молода Марія, на прізвище Склодовська була блискучою студенткою, та їй доводилось стикатися зі складними перепонами.
Як жінка, вона не мала можливості здобути вищу освіту в Польщі, тож, на знак непокори, Марія вступає до "Летючого Університету" - таємного закладу, що проводив підпільне навчання польської молоді.
Заощаджуючи гроші й працюючи вихователькою-гувернанткою, вона зрештою змогла переїхати до Парижу для навчання у відомому університеті Сорбонни.
Там Марія здобула науковий ступінь з фізики та математики, харчуючись переважно лише хлібом та чаєм, й іноді непритомніючи від недоїдання.
В Парижі Марія зустріла фізика П’єра Кюрі, який розділив із нею свою лабораторію і своє серце.
Та вона прагнула повернутися до Польщі.
Але, приїхавши до Варшави, Марія побачила, що жінці отримати своє місце в науці досі залишається проблемою.
Однак не все було втрачено.
У Парижі на неї чекав закоханий П’єр.
Пара швидко одружилася і стала потужною науковою командою.
Увагу Марії Кюрі привернула робота іншого фізика.
У 1896 (тисяча вісімсот дев'яносто шостому) Анрі Беккерель відкрив, що уран спонтанно випромінював загадкове, схоже на Х-промені, випромінювання, яке могло взаємодіяти із фотопластинкою.
Згодом Кюрі відкрила, що хімічний елемент торій випускає схоже випромінювання.
Найважливішим було те, що потужність випромінювання залежить лише від кількості хімічного елемента і не залежить від фізичних або хімічних перетворень.
Це дозволило їй зробити висновок, що випромінювання виходило із чогось, що знаходиться всередині атома кожного елемента.
Ця ідея, будучи радикальною, допомогла відкинути застарілу модель атомів, як неподільних об'єктів.
Потім, зосередивши увагу на високорадіоактивній руді під назвою уранініт, Кюрі зрозуміли, що уран сам по собі не може створювати все випромінювання.
Тож, чи були там інші радіоактивні елементи, відповідальні за частку випромінювання?
У 1898 році вони повідомили про відкриття двох нових елементів: Полоній, названий так на честь Польщі — батьківщини Марії Кюрі, та Радій, назва якого походить від латинського слова "промінь".
Також, вони ввели в ужиток термін «радіоактивність».
До 1902 року Кюрі видобули одну десяту грама чистого хлориду радію з кількох тонн уранової руди, що було неабияким досягненням для того часу.
Пізніше, цього ж року, П’єра Кюрі та Анрі Беккереля було висунуто на здобуття Нобелівської премії з фізики, але праця Марії залишилася без уваги.
П’єр доклав усіх зусиль та домігся заслуженого визнання досягнень своєї дружини.
В результаті Нобелівську Премію 1903 (тисяча дев'ятсот третього) року розділили подружжя Кюрі та Беккерель.
Таким чином Марія Кюрі стала першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії.
З достатнім фінансуванням та визнанням, Кюрі були на вершині свого успіху.
Але у 1906 році, переходячи багатолюдне перехрестя, П’єр трагічно гине під колесами карети.
Спустошена горем Марія занурюється у свої дослідження, і займає викладацьку посаду П’єра в Сорбонні, ставши першою жінкою-професором університету.
Її самостійна робота була плідною.
У 1911 (тисяча дев'ятсот одинадцятому) Марії було присуджено ще одну Нобелівську премію, цього разу у галузі хімії, за відкриття елементів радію та полонію, а також за виділення і вивчення чистого радію та його сполук.
Це зробило її першою та, на сьогодні, єдиною людиною, яка отримала Нобелівську премію з двох різних галузей науки.
Професорка Кюрі застосовувала свої відкриття на практиці, змінивши способи медичних досліджень та лікування.
Під час Першої Світової війни вона допомагала створювати пересувні радіологічні установки та досліджувала вплив радіації на пухлини.
Однак ці здобутки заради людства були оплачені високою ціною її власного здоров’я.
Кюрі померла у 1934 році через апластичну анемію, яка, як вважається, була викликана тривалим радіаційним опроміненням.
Революційні дослідження Марії Кюрі заклали основу нашого сучасного розуміння фізики та хімії, проклали шляхи до розвитку онкології, технологій, медицини і ядерної фізики, і це — лише частина застосувань.
Так чи інакше, та відкриття Марії Кюрі у галузі радіоактивності започаткували нову еру, і розкрили деякі з найбільших таємниць науки.