Як працюють легені

Легені (лат. púlmo, pulmónes; грец. pneumon) — органи повітряного дихання у деяких риб (наприклад, дводишні), наземних хребетних і у людини.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці. Або тут.

Багато хто з нас має на думці сотні речей в будь-який момент, часто наси́лу відслідковуючи все, що потрібно зробити.
Але, на щастя, є одна важлива річ, пам'ятати про яку у нас немає необхідності, — це дихання.
Коли ви дихаєте, ви транспортуєте кисень до клітин тіла, щоб вони могли працювати, і видаляєте із системи діоксид вуглецю, що утворюється в результаті такої роботи.
Іншими словами, дихання підтримує організм у живому стані.
То як же ми виконуємо це важливе і складне завдання, навіть не замислюючись про нього?
Відповідь полягає в ди́хальній системі нашого тіла.
Як і будь-яка машина, вона складається зі спеціалізованих компонентів, і потребує пускового пристрою, щоб почати функціонувати.
Компонентами тут є структури й тканини, що складають легені, а також інші різні органи дихання, зв'язані з легенями.
Щоб привести в рух цю машину, нам потрібна автономна (або вегетативна) нервова система — несвідомий центр управління в нашій нервовій системі, який забезпечує життєво важливі функції.
У міру того, як тіло готується прийняти багате киснем повітря, ця система посилає сигнал м'язам навколо легень, роблячи діафрагму більш пласкою, і скорочуючи міжреберні м'язи, щоб створити більше простору для розширення легень.
Тоді повітря заходить у ніс і рот, далі через вашу трахею воно потрапляє в бронхи, на які розгалужується трахея, по одному в кожну легеню.
Як гілки дерева, ці трубки розділяються на тисячі маленьких трубочок, званих бронхіолами.
Заманливо думати про легені, як про великі повітряні кулі, але всередині вони насправді не порожнисті, а губчасті, і бронхіоли пронизують усю тканину легень.
На кінці кожної бронхіоли є крихітний повітряний мішечок — альвеола, яка оточена сіткою капілярів, наповнених еритроцитами, що містять спеціальні білки — гемоглобін.
Повітря, яке ви вдихнули, наповнює ці мішечки, в результаті чого легені роздуваються.
Тут відбувається життєво важливий обмін.
В цей момент капіляри заповнені вуглекислим газом, а повітряні мішечки наповнені киснем.
І завдяки простому процесу дифузії молекули кожного газу рухаються до місця з меншою концентрацією такого ж газу.
Так, коли кисень надходить у капіляри, гемоглобін захоплює його, у той час, як діоксид вуглецю переходить у легені.
Збагачений киснем гемоглобін переноситься по тілу потоком крові.
Але що ж наші легені роблять з усім цим вуглекислим газом?
Видихають його, звичайно ж.
Автономна нервова система починає все знову, змушуючи діафрагму округлитися, а міжреберні м'язи розслабитися, роблячи грудну порожнину меншою, і змушуючи легені стиснутися.
Збагачене вуглекислим газом повітря виштовхується, і цикл починається знову.
Ось так ці губчасті органи ефективно забезпечують організм повітрям.
Легені вдихають і видихають від 15 до 25 (двадцяти п'яти) разів на хвилину, що в сумі становить 10 тисяч літрів повітря щодня.
Це дуже багато роботи, але не хвилюйтеся.
Ваші легені й автономна нервова система про все подбають.