Усе, що потрібно знати про планету Земля

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Планета Земля — це дім для кожної відомої нам форми життя у всесвіті.
Її вік становить близько третини віку всесвіту.
І, визнайте, вона — прекрасна.
Злегка приплюснута, з масивним металевим ядром та легшою поверхневою корою.
Загорнута в тонкий шар свіжого повітря для дихання.
З величезними океанами, родючими рівнинами, величними горами, прісною водою річок, струмків, озер і водоносних горизонтів.
Земля обертається навколо зорі, яка зігріває нас і дає нам енергію.
Але як наш дім почав своє існування?
І з чого він зроблений?
Чотири й шість десятих мільярда років тому Земля була зроблена з залишків померлих зірок, що зібралися в гігантську газопилову хмару.
Ця хмара ущільнилась в центрі й сформувала акреційний диск.
Дрібні частинки почали злипатися разом, утворюючи все більші й більші об'єкти, доки вони не сформували тіла, які ми сьогодні називаємо планетами.
Цей процес зайняв від десяти до двадцяти мільйонів років, і він досі не дуже добре вивчений.
Приблизно в той час, коли сонячна система була молодою і хаотичною, гігантський об'єкт розміром з Марс зіткнувся з нашим домом.
Удар був жорстоким і, якби об'єкт був масивнішим, він міг би знищити Землю.
Але, частина земної мантії була викинута на орбіту і сформувала Місяць, який є найбільшим відносно своєї планети супутником в Сонячній системі.
У той час Земля була пекельно гарячою, під безперервним астероїдним бомбардуванням, з лавовими морями, і токсичною атмосферою.
Але щось повинно було кардинально змінитися.
Земля охолола.
Вода з внутрішньої частини Землі діставалася поверхні, та випадала дощем на Землю, тільки щоб знову випаровуватися і стати хмарами.
Мільйони астероїдів приносили усе більше і більше води на нашу планету.
Уся вода на Землі має приблизно такий об'єм у порівнянні з Землею (~1/4400).
Сьогодні земна поверхня на 71% вкрита рідкою водою, а 29% - суша.
Вода на 97,5% солона, тоді як лише 2,5% прісної.
Прісна вода на 69% - це лід та сніг.
Ще 30% - підземні води.
І лише близько 1% припадає на решту води.
Але навіть ця мала частка здебільшого заморожена.
Лише крихітна частина нашої води — це озера та річки.
І ще крихітніша частка міститься в живих істотах.
Отож, Земля поступово охолоджується, і на поверхні утворюється тонка кора.
Але всередині Землі гаряча магма продовжує циркулювати, штовхаючи кору знизу, та розбиваючи її на частини.
Цей процес називається тектонікою плит і він відбувається прямо зараз.
Ми зробимо відео про це в майбутньому.
Зараз давайте просто скажемо, що земна кора складається з окремих гігантських плит, які рухаються.
Коли вони стикаються, то розламуються та утворюють могутні гори, або сильно занурюються вниз, вглиб Землі, створюючи глибокі жолоби.
Так було сформоване найвище місце на Землі — гора Еверест, а також найглибше — Маріанський жолоб.
З нашої точки зору гори та западини Землі дійсно величезні, але коли ви поглянете на Землю в розрізі, то побачите наскільки крихітними вони є насправді.
Частина, на який ми стоїмо — це кора, товщина якої близько 50 кілометрів.
Хоч вона може варіюватися від 5 до 70 кілометрів.
До речі, найглибша свердловина, пробурена людиною завглибшки більше ніж 12 кілометрів.
Після кори йде мантія.
Це силікатно-кам'яниста оболонка товщиною приблизно 2900 кілометрів.
Мантія складається з верхньої мантії та нижньої.
Верхня мантія також поділяється на різні шари.
Верхня частина її є в'язкою.
Над неї лежить кора.
Разом їх називають літосферою.
Після неї розміщена астеносфера, яка складається з менш текучого, практичного твердого матеріалу.
Нижня мантія знаходиться ще глибше, аж до земного ядра.
Зовнішнє ядро Землі є рідким шаром заліза та нікелю, товщиною близько 2300 кілометрів.
Температури варіюються від 4000 градусів за Цельсієм до майже 6000 градусів за Цельсієм.
Ну і в центрі міститься внутрішнє ядро, воно в основному тверде.
Це куля, що складається із залізо-нікелевого сплаву радіусом близько 1200 кілометрів, 70% від розміру Місяця, з температурою майже такою ж, як на поверхні Сонця.
Зовнішнє ядро повільно росте зі швидкістю близько одного міліметра на рік.
Тепер, у якості співставлення.
Це — невеликий тонкий шар кристалізованих порід колись розплавленої мантії.
Саме тут ми й живемо.
Ще, Земля має магнітне поле.
Ми не можемо його бачити, але воно відхиляє високоенергетичні частинки, що прилітають від Сонця, та інших джерел, формуючи стабільне середовище з порівняно незначним радіаційним впливом на Землю.
Але чому воно там?
Насправді нам відомо про це дуже мало.
Ми знаємо, що це певним чином стосується ядра Землі.
Усередині цієї металевої сфери течуть величезні струми досить складної структури.
Вони породжують магнітне поле, яке стабілізується відповідно до законів електродинаміки.
Вся ця система називається магнітним динамо.
Але не слід вважати, що вже все з'ясували.
Говорячи про захоплюючу інформацію, що на рахунок повітря, що нас оточує?
За об'ємом сухе повітря в основному складається з азоту, кисню, аргону, вуглекислого газу, перемінної кількості водяної пари й малої кількості інших газів.
Люди дуже залежні від найнижчого шару атмосфери — тропосфери, стан якої називають погодою.
Вона в середньому 12 кілометрів завдовжки.
Вище неї — стратосфера.
Саме тут є озоновий шар, який захищає нас від найнебезпечнішого типу сонячного випромінювання.
Ще вище мезосфера — найхолодніше місце на Землі, з середньою температурою близько мінус 75 градусів за Цельсієм.
На висоті 80 кілометрів починається термосфера.
Перехід у космічний простір є плавним, без чіткої межі, але люди вирішили, що космос починається саме тут.
На ста кілометрах Земля закінчується і починається космос.
Хоча атмосфера простягається трохи далі.
У цій області ми знаходимо іоносферу, полярні сяйва і МКС.
Зовнішній шар атмосфери — екзосфера — простягається до 10000 кілометрів.
Вона плавно переходить у космос, де взагалі немає атмосфери.
Атоми й молекули в цій області настільки далеко один від одного, що можуть подорожувати на сотні кілометрів не стикаючись один з одним.
Гаразд, люди, в їхньому теперішньому вигляді існують протягом 200 тисяч останніх років.
Це 0,004 відсотка від історії Землі.
Недовго, насправді.
І ось, ми зараз живемо у тонкому вологому шарі на невеликому мокрому камені.
Ми називаємо цей камінь Земля.
Вона є витвором глибоких подій у всесвіті, результатом постійного процесу утворення і руйнування, що відбуваються у всесвіті увесь час.
Завдяки збігу обставин, законам всесвіту і випадковим подіям, ми — справжні щасливчики.