Чи дійсно ми на 99 відсотків шимпанзе

Геном — сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.

Часто кажуть, що ми, люди, поділяємо 50 відсотків нашої ДНК з бананом, 80 відсотків з собаками, і 99 відсотків з шимпанзе.
Буквально, ці числа звучать так, ніби ми можемо взяти одну клітину із шимпанзе і одну з людини, витягнути заплутані пучки ДНК, відомі як хромосоми, розмотати кожен з них, як сувій, і прочитати два майже ідентичні рядки символів.
Але, в дійсності, ДНК людини і шимпанзе не співпадають так легко.
Протягом шести-восьми мільйонів років, коли ми відокремилися після нашого останнього спільного предка, випадкові мутації і природний відбір змінили кожен з наших геномів радикальним і унікальним чином.
Два людських сувої об'єдналися в один, залишивши нас з двадцятьма трьома парами хромосом порівняно із 24 у шимпанзе.
Інші великі мутації переписали величезні розділи тексту, скопіювавши шматок людської ДНК тут, стираючи шматок ДНК шимпанзе там - в той час, по всьому сувої крихітні мутації змінили одну букву на іншу.
Коли дослідники сіли, щоб порівняти геноми людини і шимпанзе, ці однобуквені відмінності були легко підраховані.
Але великі невідповідні ділянки... ні.
Наприклад, якщо генетичний абзац - завдовжки тисячі букв - двічі з'являється в людському сувої, але тільки один раз в його колеги шимпанзе.., слід підраховувати другу копію, як тисячі змін, або тільки як одну?
А як щодо ідентичних пунктів, які з'являються в обох геномах, але в різних місцях, або в зворотному порядку, або розбитими на шматки?
Замість того, щоб мучитись з цими важкими питаннями, дослідники просто виключили всі великі невідповідні ділянки - цілих 1,3 мільярда листів ДНК - і порівняли порядок букв в інших 2,4 млрд, які й виявилися на 98,77% ідентичними.
Так що, так, ми поділяємо 99% нашої ДНК з шимпанзе - якщо проігноруємо 18 відсотків їх генома і 25 відсотків нашого.
Та є ще одна проблема: так, як невелике виправлення в реченні може змінити його зміст повністю або не змінити взагалі, кілька мутацій в ДНК іноді спричинюють величезні зміни у зовнішньому вигляді або поведінці істоти, в той час, як в інших випадках багато мутацій спричинюють дуже малі відмінності.
Так що, звичайний підрахунок кількості генетичних змін насправді не говорить нам, наскільки подібні або різні дві істоти.
Але це не означає, що ми нічого не можемо дізнатися, порівнюючи їх геноми.
ДНК містить запис еволюційних зв'язків між усіма організмами.
Це заплутаний запис - але, прочитавши його уважно, ми змогли зібрати достатньо інформації для уточнення еволюційних дерев, які ми почали малювати задовго до розшифрування генома.
Ми, можливо, насправді не на 99 відсотків шимпанзе, але ми точно на 100 відсотків вищі примати... і, принаймні, трохи банани.