Від політиків, які беруть хабарі, до цькування та утисків у міських компаніях, керівники часто схильні списувати подібні порушення на окремих "паршивих овець". Проте нове дослідження підтверджує справедливість приказки у тому, що одна "паршива вівця" може зіпсувати все стадо.
Вчені з'ясували: якщо люди починають порушувати правила, дивлячись на приклад інших, окремі випадки відступу від норм можуть швидко перерости в масові порушення.
Доктор Лукас Моллеман з Амстердамського університету, провідний автор дослідження, зазначає, що мета роботи полягала у вивченні того, як люди ухвалюють рішення щодо порушення правил у соціальному контексті.
"Багато хто вважає, що приймає рішення самостійно — особливо в таких індивідуалістичних культурах, як у Нідерландах чи Великій Британії", — каже він. "Але насправді у багатьох ситуаціях ми перебуваємо під сильним впливом того, що роблять навколишні."
У статті, опублікованій у журналі Proceedings of the Royal Society B, Моллеман та його колеги описують онлайн-експеримент, в якому взяли участь 750 жителів США (кількість прихильників Республіканської та Демократичної партій була приблизно рівною).
Учасникам запропонували виконати завдання: стежити за анімованою "зіркою, що падає", що переміщається по ряду зі 100 квадратів, при цьому яскравість "зірки" постійно змінювалася. Завдання полягало в тому, щоб вибрати квадрат, який світився найяскравіше - за це належала грошова винагорода.
Однак за вибір квадратів, розташованих правіше "правильного" (найяскравішого), учасники отримували більшу винагороду, а за вибір квадратів лівіше — меншу.
Після цього учасникам показували, як вчинила інша людина: чи дотримувався вона правил або порушила їх (і якою мірою), а також вказували на її політичні погляди. Потім учасників запитували, чи вони хочуть змінити свій вибір. Процедура повторювалася шість разів.
Результати показали, що учасники часто порушували правила вже за першого вибору: у 23% випадків вони обирали квадрати, що приносили максимальну винагороду.
При цьому поведінка навколишніх мала значення: якщо учасники бачили, що інші дотримуються правил, вони самі починали порушувати їх рідше. І навпаки, якщо вони бачили, що інші роблять невеликі "вигідні" порушення — вибираючи квадрат, розташований правіше за правильний, — то й самі частіше вдавалися до подібних порушень. Важливо відзначити, що коли учасники бачили, як інші відверто порушують правила — обираючи квадрат, розташований ще далі праворуч, вони самі починали порушувати правила набагато частіше. У деяких випадках вони навіть перевершували за ступенем порушень тих, за ким спостерігали.
За словами дослідників, цей ефект виявлявся сильніше, якщо учасник поділяв ті самі політичні погляди, що й навколишні. Як зазначає Моллеман, це узгоджується з іншими науковими роботами, згідно з якими люди зі схожими політичними переконаннями сильніше впливають один на одного.
За допомогою комп'ютерного моделювання вчені вивчили, як поведінка, що спостерігається в експериментах, може проявитися у великій групі. Результати показали, що ситуація може швидко вийти з-під контролю.
"Невелика група людей, які постійно посилюють порушення - виходячи за рамки того, що вони бачили в інших, може призвести до того, що вся колективна система вийде з-під контролю", - говорить Моллеман.
Втім, він додав, що близько третини учасників незмінно дотримувалися правил, навіть попри те, що це не давало їм максимальної винагороди.
Професор Стівен Райхер із Сент-Ендрюського університету (Шотландія), який не брав участі в дослідженні, відзначив низку обмежень роботи. Зокрема експеримент мав абстрактний характер, а за порушення правил не було передбачено жодного покарання, тому питання про те, наскільки ці висновки застосовні до реальних життєвих ситуацій, залишається відкритим.
Райхер також наголосив, що отримані результати суперечать концепції "зараження" поведінкою: вони показують, що наше рішення піддатися впливу навколишніх залежить від того, хто саме ці люди.
"Це важливий момент, оскільки він означає, що ми, скажімо, не починаємо брати участь у заворушеннях лише тому, що бачимо, як це роблять інші", — пояснив він. "Насправді багато людей, бачачи заворушення, навпаки, допомагають усувати їхні наслідки."
