Неандертальці процвітали на території Євразії понад 300 000 років до появи анатомічно сучасних людей, а потім зникли лише через кілька тисяч років співіснування. Вчені тривалий час припускали, що сучасні Homo sapiens перевершили своїх міцних родичів завдяки винятковому інтелекту. Використовуючи форму черепа неандертальців з метою оцінки обсягу певних областей мозку, деякі дослідники стверджували, що виявили ознаки слабкого інтелекту, поганих виконавчих функцій та посередньої пам'яті.
Але нове дослідження стверджує, що когнітивні здібності неандертальців могли змагатися з нашими. "Я не думаю, що ми виявили б різницю, якби вони жили сьогодні", - говорить Том Шенеманн, антрополог з Університету Індіани в Блумінгтоні і провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences USA. "Я думаю, що вони цілком укладалися б у діапазон когнітивних функцій, які ми спостерігаємо у сучасних людей".
У дослідженні використовувався метод, званий деформаційним картуванням: створення цифрових реконструкцій внутрішньої поверхні черепа визначення обсягу різних галузей мозку. Цей підхід, за словами Шенеманна, "можливо, є найкращим з того, чого ми зможемо добитися", за винятком виявлення збереженого мозку неандертальця. Деформаційне картування далеко не ідеальний спосіб визначення внутрішньої анатомії мозку, говорить він, але як попередні результати нові дані вказують, у кращому разі, на невелику різницю в рівні інтелекту між сучасними людьми й неандертальцями.
Для порівняння дослідники оцінили середній обсяг понад десяток областей мозку у сучасних людей китайського та європейського походження, а також у неандертальців. Для кількох з цих областей вони виявили більшу варіацію між двома сучасними популяціями, ніж між неандертальцями й сучасними людьми — наші родичі, які так часто критикуються, судячи з нейроанатомії, значною мірою відповідали б цим групам.
До того ж більший обсяг області мозку не обов'язково означає вищі когнітивні здібності. Між ними існує лише слабкий зв'язок, що підтверджує ідею про те, що неандертальці, ймовірно, мали інтелектуальний спектр, який можна порівняти з інтелектом їхніх людських сусідів.
Це дослідження ґрунтується на дослідженні деформаційного картування 2018 року, яке показало, що в середньому у неандертальців був мозок меншого розміру, ніж у ранніх людей. Враховуючи важливість мозочка для обробки мови, пам'яті та інших когнітивних функцій, автори дослідження 2018 року припустили, що ця нейроанатомічна відмінність могла надати сучасним людям перевагу. Однак, якщо ми вважаємо цю відмінність еволюційно значущою, каже Шенеман, ми повинні розглядати аналогічні відмінності між сучасними групами людей у тому ж світі — висновок, який, як він зазначає, не підтверджується переважною більшістю недавніх досліджень. Він припускає, що неандертальці не були винищені, а просто злилися із сучасними Homo sapiens шляхом схрещування, і їх гени були поглинені набагато більшою популяцією.
Наомічі Огіхара, дослідник біомеханіки з Токійського університету та співавтор дослідження 2018 року, погоджується з тим, що цей процес «генетичного витіснення» відіграв роль у зникненні неандертальців. Але він стверджує, що повне пояснення має також включати розрив в інтелекті, яким би незначним він не був. "Навіть невелика середня різниця в когнітивних або поведінкових тенденціях може мати еволюційне значення протягом багатьох поколінь", - каже Огіхара.
