Хоча місцеве застосування міноксидилу є одним із найефективніших і найпопулярніших способів боротьби з облисінням у чоловіків, він погано вбирається шкірою. Прагнучи підвищити його ефективність, дослідники звернулися до несподіваного, але дуже солодкого союзника.
Облисіння за чоловічим типом (ОЧТ), також відоме як андрогенетична алопеція (АГА), - це спадкове захворювання, при якому чоловіки поступово втрачають волосся за певним механізмом, внаслідок чого у них залишається лише невелика частина волосся на скронях і потилиці. На нього припадає понад 95% випадків випадання волосся у чоловіків. З 1988 року міноксидил – препарат, спочатку розроблений для боротьби з підвищеним кров'яним тиском, – тією чи іншою мірою використовується чоловіками для боротьби з цим захворюванням. Однак міноксидил наноситься безпосередньо на шкіру голови й, хоч як парадоксально, погано вбирається шкірою.
Дослідники з Австралії та Китаю вважають, що їм вдалося знайти спосіб підвищити всмоктування препарату та, отже, його ефективність.
Вони розробили пластир, що містить міноксидил та набір мікроголок зі стевіозиду, натурального підсолоджувача, що отримується з рослини стевія. Після налаштування концентрації підсолоджувача, що міститься в голках, пластирі були наклеєні на мишей, генетично модифікованих на прояви ОЧТ. Дослідники виявили, що миші, яким було призначено пластир зі стевією, засвоювали міноксидил у 18 разів краще, ніж миші контрольної групи. У мишей, яким було призначено пластир, також спостерігалося 67,5% волосяного покриву на ділянках, що раніше облисіли, всього через 35 днів. Це значно перевищує поточну ефективність препарату, якому зазвичай потрібно від трьох до шести місяців для зростання нового волосся у людей.
На відміну від інших мікроголкових пластирів, які були випробувані раніше, голки на основі стевії розчинялися після нанесення та мінімально метаболізувалися, що означає, що більша частина підсолоджувача виводилася з організму. Завдяки своїй розчинності вони викликали менше подразнення, ніж пластирі, які раніше тестувалися з використанням металевих голок.
"Мікрогольчастий пластир спрощує схему лікування, надаючи більш зручний і пролонгований варіант, який забезпечує контрольоване і тривале вивільнення препарату безпосередньо в цільову область", - пишуть дослідники у своєму дослідженні, опублікованому в журналі Advanced Healthcare Materials.
«Цей метод не тільки покращує проникнення препарату в шкіру, а й усуває інші проблеми, пов'язані з традиційними місцевими формулами, такі як повільний початок дії та/або неточне дозування. Поєднуючи переваги мікрогольчастої терапії з терапевтичними ефектами міноксидилу та використовуючи унікальні властивості стевії, цей підхід має значний потенціал для покращення клінічних результатів лікування АГА».
