Нове дослідження показало, що ветерани бойових дій, які відвідували оздоровчі програми з використанням психоделічних речовин, таких як псилоцибін або аяуаска, відчували суттєві короткострокові покращення психічного здоров'я, включаючи симптоми депресії та посттравматичного стресового розладу. Дослідження, опубліковане в журналі Brain and Behavior, також показало, що ці ретрити допомогли ветеранам впоратися з часто складним поверненням до громадянського життя.
Дослідники вирішили вивчити, чи поєднання психоделічної терапії з програмами колективного ретриту може стати ефективною альтернативою для ветеранів, які зіткнулися з проблемами психічного здоров'я. Ветерани, які повертаються з бойових дій, схильні до підвищеного ризику розвитку таких станів, як посттравматичний стресовий розлад і депресія, і багато з них повідомляють про почуття ізоляції та труднощі реінтеграції в громадянське суспільство.
Дослідження було проведено дослідниками спільно з Heroic Hearts Project, некомерційною організацією, яка допомагає ветеранам пройти програми психоделічного ретриту.
«У рамках проєкту «Героїчні серця» спільно з дослідниками Імперського коледжу Лондона ми вирішили оцінити вплив ретритів із застосуванням психоделіків як більш доступного та масштабованого підходу до підтримки ветеранів бойових дій. За допомогою спостережних досліджень ми прагнули оцінити реальну ефективність цих природних умов у лікуванні резистентного до терапії ПТСР та ширших проблем психічного здоров'я», - зазначила автор дослідження Грейс Блест-Хоплі, науковий співробітник Королівського коледжу Лондона, головний науковий співробітник NWPharmaTech, керівник досліджень проєкту «Героїчні серця» та засновниця Hystelica.
«Важливо зазначити, що ми використовували перевірені клінічні показники, які зазвичай застосовуються до ветеранів, що дозволило нам порівняти результати зі стандартними показниками. Ми також приділили увагу реінтеграції після служби й переходу від військового до цивільного життя, визнаючи це критично важливим аспектом довгострокового відновлення ветеранів, що часто не береться до уваги».
Дослідницька група набрала 58 ветеранів збройних сил, які записалися або на ретрит із псилоцибіном на Ямайці, або на ретрит з аяуаской у Перу. Учасники заповнювали низку опитувальників із психічного здоров'я до ретриту та повторно через чотири тижні після повернення додому. Ці оцінки оцінювали симптоми ПТСР, депресії, тривожності, порушення сну, постконтузії, якість життя, загальний добробут та успішність реінтеграції після служби в армії.
Перед тим як бути прийнятими в програми ретриту, всі учасники пройшли медичне та психологічне обстеження, щоб переконатися в їхній фізичній та психічній стабільності та відсутності приймання ліків, які можуть негативно взаємодіяти з психоделічними речовинами. Вони також повинні були мати анамнез психотичних розладів. Більшість учасників були чоловіками віком близько 40 років, і понад 80% мали діагноз ПТСР раніше. У багатьох були додаткові діагнози, включаючи депресію, тривожність та хронічний біль. Майже третина учасників ніколи раніше не вживали психоделічні речовини.
Ретрити зазвичай тривали від 5 до 7 днів. У групі псилоцибіну учасники пили чай, заварений із психоделічних грибів, протягом двох окремих сесій з інтервалом о 48 годині. Учасники, які приймали аяхуаску, взяли участь у трьох церемоніях, які проводять місцеві наставники. До та після ретриту учасники брали участь у групових та індивідуальних коучингових сесіях, покликаних допомогти їм підготуватися до отриманого досвіду та інтегрувати його. Ці сесії були основною частиною процесу лікування, заохочуючи роздуми, емоційне сприйняття та зв'язок з іншими ветеранами.
Через чотири тижні дослідники виявили послідовні та статистично значущі поліпшення за всіма восьми показниками, що вимірювалися. Найбільш виражені ефекти спостерігалися щодо симптомів депресії та ПТСР. У середньому бали з депресії знизилися на 29%, а бали з ПТСР - на 26%. Учасники також продемонстрували значне покращення у показниках тривожності, якості сну, симптомів постконтузії та загального психічного добробуту. Також було відзначено поліпшення в цивільній реінтеграції: на 18% знизилися труднощі переходу до життя після служби в армії.
«Наше дослідження показало, що ретрити із застосуванням психоделіків можуть призвести до значного раннього покращення психічного здоров'я ветеранів, особливо при депресії та ПТСР, а також сну, тривожності та загального добробуту», - розповіла Блест-Хоплі виданню PsyPost. «Ветерани з тяжчими симптомами часто отримували найбільшу користь. Ці результати свідчать, що психоделічні ретрити можуть запропонувати цілісний і масштабований підхід до підтримки ветеранів, спрямований як на психологічне зцілення, так і на реінтеграцію у життя».
Дослідники також вивчили, як різні психоделічні речовини та характеристики учасників впливають на результати. Учасники, які відвідали ретрити з псилоцибіном, загалом демонстрували більш виражене загальне поліпшення, особливо за такими показниками, як депресія, тривожність та симптоми постконтузії. Однак у ветеранів, які відвідали ретрити з аяхуаской, спостерігалося дещо виражене зниження симптомів ПТСР.
Ветерани, які розпочали програму з високим рівнем депресії або ПТСР, відзначили найбільше зниження своїх показників через чотири тижні. Це говорить про те, що ретрити можуть бути особливо корисними для ветеранів, чиї симптоми погано піддаються традиційному лікуванню.
"Ветерани з важчими симптомами продемонстрували найбільші поліпшення", - сказала Блест-Хоплі. "Це підкреслює перетворювальний потенціал цих втручань для тих, хто погано піддався традиційному лікуванню".
При розбивці результатів по статі, в учасників-чоловіків спостерігалися більш виражені поліпшення більшості показників, включаючи депресію, тривожність і реінтеграцію, але в учасниць-жінок спостерігалося більш виражене зниження симптомів ПТСР. Однак дослідники відзначили невелику кількість жінок у дослідженні, що обмежує можливість робити обґрунтовані висновки про гендерні відмінності.
Попри ці багатонадійливі результати, дослідження мало низку обмежень. Воно мало спостережний характер і не включало плацебо або контрольну групу, що ускладнює визначення того, якою мірою поліпшення було обумовлено психоделічними речовинами в порівнянні з іншими факторами, такими як групова підтримка або сама атмосфера ретриту. Учасники також добровільно погодилися брати участь у дослідженні, і багато хто з них спочатку мав позитивні враження про психоделічну терапію, що могло вплинути на їхню реакцію. Крім того, результати оцінювали лише через чотири тижні після ретриту, що залишало відкритим питання про те, чи збережеться позитивний ефект з часом.
"Ми не можемо відокремити активний психоделічний ефект від умов терапевтичного ретриту", - зазначила Блест-Хоплі. "Необхідні майбутні рандомізовані дослідження або порівняння з контрольними групами".
Дослідження також не включало дані про конкретні дози психоделіків та не відстежувало систематично побічні ефекти. Хоча дослідники зазначили, що психоделіки, як правило, вважаються такими, що не викликають звикання і добре переносяться в клінічних умовах, відсутність докладних даних про безпеку обмежує можливість повної оцінки ризиків.
«Наша довгострокова мета — розширити доступ до психоделічних ретритів для більшої кількості ветеранів, розширити спільноту реабілітантів та отримати уроки з нашого колективного досвіду для формування передової практики», — пояснила Блест-Хоплі. «Ми прагнемо провести змістовне дослідження, яке допоможе нам зрозуміти реальний вплив цих ретритів і використовувати отримані дані для підтримки адвокаційної діяльності, прискорюючи доступ до них для таких груп, як ветерани та їхні родини. Зрештою, ми сподіваємося, що ця робота зробить внесок у розробку концепції безпечного та ефективного впровадження психоделічного лікування для широких верств населення».
«Неймовірно надихає бачити такі позитивні результати, що підтверджують широке поширення роботи Heroic Hearts. Ми, як і раніше, твердо віддані відповідальному розширенню доступу до психоделіків для ветеранів бойових дій, поєднуючи їхню безпосередню потребу в реальному зціленні із суворими науковими даними про психоделіки».
