Близько 1765 року китайський імператор і поет Цяньлун плив річкою Янцзи до східного міста Чженьцзян, коли він зіткнувся із захопливим видовищем: група того, що ми зараз називаємо безплавниковими морськими свинями Янцзи (Neophocaena asiaeorientalis asiaeorientalis).
"Морські свині гналися за місячним світлом на сріблястих хвилях, поки дракони закликали грозові хмари, що маячать у полі зору", - написав він у вірші, який пізніше було опубліковано в Імператорській збірці віршів, том II.
Майже через 300 років вчені захотіли скласти карту історичного ареалу цього китоподібного, що знаходиться під загрозою зникнення, тому вони прочесали сотні стародавніх китайських віршів, щоб знайти згадки про нього, сподіваючись скласти карту його історичного поширення і, таким чином, краще зрозуміти загрози цьому вразливому підвиду. Це єдина у світі прісноводна морська свиня, яка мешкає виключно в річці Янцзи в Китаї. У дикій природі залишилося близько 1250 особин.
«Наявність доступу до минулих даних дозволяє нам визначати, коли почалося зниження чисельності, і співвідносити ці зміни з потенційними загрозами, такими як руйнування довкілля, зміна клімату, надмірне полювання, хвороби або впровадження інвазивних видів», — говорить Яояо Чжан, еколог Інституту гідробіології Китайської академії наук.
Чжан та її колеги звернулися до стародавніх віршів, оскільки в офіційних записах ці тварини згадуються рідко. Використовуючи онлайн-базу даних китайської літератури, «ми шукали різні історичні назви безплавникової морської свині Янцзи в династичній поезії, перевіряючи вручну кожну згадку, щоб переконатися, що воно відноситься до морської свині, а не до інших тварин», — каже Чжан.
«Поети яскраво описували фактичну поведінку морських свиней [використовуючи мову], наприклад, «дуючі хвилі...», «бурливі хвилі...» та «поклони вітру»», — додає вона.
Дослідження, опубліковане у Current Biology, виявило 724 вірші, у яких згадуються морські свині. Половина містила інформацію про те, де їх бачили.
Це вікно у минуле показало, що ареал морських свиней скоротився приблизно на 65 відсотків за 1400 років, причому скорочення прискорилося минулого століття. У віршах з давніх-давен згадувалося, що ці тварини живуть у притоках і озерах вздовж Янцзи, але в пізніших віршах ці згадки різко скоротилися. Дослідники дійшли висновку, що ареал підвиду у цих притоках та озерах скоротився на 91 відсоток.
Дослідження «засновано на багатьох попередніх прикладах того, як історичні тексти різних видів можуть допомогти зрозуміти минулий розподіл видів і, не в останню чергу, спричинені людиною втрати біорізноманіття», — каже Йенс-Крістіан Свеннінг, макроеколог з університету Орхуського в Данії, який не брав участі в цьому дослідженні. Наприклад, вчені реконструювали колишній склад фауни у Греції за допомогою описів із давніх епічних поем. Хоча цей підхід може бути складним, а іноді й неточним, «певно є великий потенціал» для застосування цього методу до інших видів та в інших регіонах світу, каже Свеннінг.
Чжан каже, що на наступному етапі вона та її колеги планують знову покопатися в поемах, які вони зібрали, щоб знайти інформацію про те, «як виглядала річка в минулому, наскільки більшими були групи морських свиней і як вони могли поводитися до того, як їх чисельність скоротилася».
