У першому дослідженні такого роду, яке було опубліковано в журналі JAMA Psychiatry, дослідницька група з Університету Суррея зібрала зразки слини у 1507 дітей-біженців із Сирії віком від 6 до 19 років, які мешкають у неформальних поселеннях у Лівані. Вони проаналізували метилювання ДНК (DNAm), епігенетичний процес, при якому хімічні мітки додаються до ДНК у різних місцях геному (повний набір генів). Ці зміни DNAm можуть включати чи вимикати гени, не змінюючи код ДНК.
Анкети, заповнені як дітьми, так і їх опікунами, використовувалися для вимірювання впливу військових подій, пережитих дитиною.
Суррей - у співпраці з Університетським коледжем Лондона, Інститутом розвитку, досліджень, адвокації та прикладної допомоги, Ліван, Університетом Св. Георгія в Лівані та провідній міжнародній НУО — виявив, що у дітей, які зазнали впливу військових подій, спостерігалися зміни DNAm у кількох місцях та регіонах геному. Деякі з цих змін були пов'язані з генами, що беруть участь у таких критичних функціях, як нейротрансмісія (як нервові клітини спілкуються) та внутрішньоклітинний транспорт (як матеріали переміщуються всередині клітин).
Відомо, що ці специфічні зміни відсутні при інших формах травм, таких як бідність або знущання, що дозволяє припустити, що війна може викликати унікальні біологічні реакції в організмі.
Професор Майкл Плюс, провідний автор дослідження зі Школи психології в Університеті Суррея, сказав:
«Хоча відомо, що війна несприятливо впливає на психічне здоров'я дітей, наше дослідження знайшло докази біологічних механізмів, що лежать в основі цього ефекту. Ми також виявили, що війна пов'язана з повільнішим епігенетичним старінням, що може означати, що війна може впливати на розвиток дітей.
«Загалом, наше дослідження малює більш ясну картину трагічної ціни війни, окрім психічного стресу, для багатьох мільйонів дітей, які опинилися в її епіцентрі».
Ця стаття є частиною дослідження BIOPATH, когортного дослідження, яке розпочалось у 2017 році. BIOPATH - перше великомасштабне дослідження такого роду серед дітей-біженців, яке закладає основу для глибшого розуміння того, як травма впливає на розвиток психічного здоров'я.
Крім того, дослідники також вивчили, як біологічні ефекти війни різняться у хлопчиків та дівчаток. Вони виявили, що у дівчаток, які пережили військові події, спостерігалися більш значні зміни ДНК, ніж у хлопчиків, особливо у генах, пов'язаних із реакцією на стрес та розвитком мозку. Хоча постраждали як хлопчики, так і дівчатка, дівчатка показали сильнішу біологічну реакцію на вплив війни, що дозволяє припустити, що вони можуть бути вразливішими до довгострокових наслідків травми на молекулярному рівні.
Метилювання ДНК (DNAm) — це природний процес, при якому невеликі хімічні групи, які називаються метильними групами, додаються до певних частин нашої ДНК. Ці групи діють як перемикачі, включаючи або вимикаючи гени або регулюючи інтенсивність їхньої експресії. Важливо, що це змінює саму фактичну послідовність ДНК.
DNAm відіграє ключову роль нормального розвитку і може залежати від таких факторів, як дієта, стрес і вплив травм. Коли хтось переживає екстремальні події, такі як війна, це може призвести до змін DNAm, які можуть вплинути на його довгострокове фізичне та психічне здоров'я. Вчені вивчають ці зміни, щоб зрозуміти, як стресові переживання можуть залишати тривалі біологічні сліди на організмі.
Це дослідження фінансувалося Національними інституціями охорони здоров'я (NIH).
