Вчені кажуть, що під соляними льодовиками Меркурія може існувати життя

Крижана спека

Планета Меркурій здається місцем, непридатним для життя: температура поверхні досягає 800 градусів за Фаренгейтом (430°C) через її надзвичайну близькість до Сонця.

Але нові дослідження показують, що на найменшій планеті Сонячної системи є регіони, в яких можуть бути сприятливі умови для виживання біологічного життя.

Вчені з Інституту планетарних наук (PSI) в Аризоні кажуть, що знайшли свідчення існування соляних льодовиків на поверхні планети, регіонів, які схожі на надзвичайно суворе та багате сіллю середовище на Землі, де життя все ще знаходить спосіб існувати.

"Особливі сольові сполуки на Землі створюють ніші, що живуть, навіть у найсуворіших умовах, де вони зустрічаються, наприклад, у посушливій пустелі Атакама в Чилі", — сказав Алексіс Родрігес, вчений PSI й провідний автор нової статті, опублікованої в журналі Planetary Science Journal, у заяві. «Такі міркування змушують нас задуматися про можливість існування підземних областей Меркурія, які можуть бути більш гостинними, ніж його сувора поверхня».

Таємнича планета

Зонд «Меркурій» НАСА «Месенджер» виявив, що на планеті містяться леткі сполуки, такі як натрій, калій, сірка та хлор, які, як раніше вважали вчені, були видалені давним-давно через близькість Сонця та відсутність атмосфери на планеті.

Дослідники зосередили своє дослідження на двох областях планети: ударному кратері Радітладі та регіоні на північному полюсі під назвою Бореаліс Хаос.

Вивчаючи ці регіони, дослідники дійшли висновку, що значна кількість цих летких сполук міститься в підземних льодовикових формах, які виявляються при зіткненні астероїда з поверхнею планети.

Вчені припускають, що ці шари солі спочатку утворилися в далекому минулому планети, коли вулкани випускали водяні пари, що містять натрій, які конденсувалися в калюжі води. Потім Сонце випарувало б воду, залишивши після себе натрій, який накопичувався шарами протягом мільярдів років.

Ці шари можуть містити ознаки життя, як передбачає команда, так само як і суворі соляні басейни на нашій планеті, які можуть містити мікробне життя.

Окрім цих летких з'єднань та соляних льодовиків, незабаром можуть бути розкриті й інші загадки. Вчені сподіваються, що зонд BepiColombo, спільна робота Європи та Японії, досягне планети у 2025 році та почне збирати дані.

Джерела: Planetary Science Institute