Слідчі аналізують зразок ДНК, щоб здійснити арешт у справі про вбивство 1975 року

Поліція, можливо, розкрила вбивство 1975 року, копаючись у смітті.

Незавершена справа

Майже через 47 років викинута кавова чашка може стати ключем до розкриття сумнозвісної нерозкритої справи в окрузі Ланкастер, штат Пенсільванія.

У понеділок на прес-конференції було оголошено, що влада заарештувала і звинуватила 68-річного Девіда Синополі у вбивстві Лінді Сью Біхлер у 1975 році.

Ведуча прес-конференцію окружного прокурора округу Ланкастер Хізер Адамс заявила, що "ця справа була розкрита з використанням ДНК і, зокрема, ДНК-генеалогії".

"І, чесно кажучи, без цього я не знаю, чи змогли б ми колись розв'язати цю проблему", — додав Адамс.

Жахливий злочин

У грудні 1975 року Біхлер, якому тоді було 19 років і який жив у Менор-Тауншип, штат Пенсільванія, вирушив у справах. Коли її тітка і дядько заглянули пізніше того ж вечора, вони знайшли її на підлозі, що стікає кров'ю, мертву від множинних ножових поранень.

Попри те, що слідчі виконали безліч порад, опитали близько 300 осіб і створили оперативну групу, за даними The Washington Post, справу було закрито.

Все змінилося, коли зразок, витягнутий зі спідньої білизни Біхлер і підтверджений в 1997 році як містить сперму, потрапив до Сесі Мур, фахівця з генеалогії, що працює в Parabon NanoLabs, підряднику правоохоронних органів, який у минулому допомагав розкривати нерозкриті справи.

Прорив

Проаналізувавши зразок ДНК та вивчивши моделі імміграції, Мур визначив, що предки власника ДНК, ймовірно, жили у певному місті в Італії.

Використовуючи судові протоколи, газетні архіви та інші джерела, сказала Мур на конференції, вона обстежила 2300 місцевих жителів італійського походження, які проживали в цьому районі під час злочину, і визначила Синополі як найбільш ймовірного підозрюваного.

Правоохоронні органи, розслідуючи наведення, виявили, що Синополі раніше жив у тому ж комплексі, що й Біхлер. Потім чиновник забрав кавову чашку, кинуту Сініполі в аеропорту. Його ДНК на чашці збіглася з ДНК із місця злочину, що призвело до арешту Синополі.

Попри те, що це розслідування схоже на серйозну детективну роботу, інше використання генетичної генеалогії в правоохоронних органах було набагато етичніше. Найсумніше відомим є використання генеалогічного веб-сайту для упіймання вбивці з Голден Стейт шляхом зіставлення ДНК з місця злочину з родичем убивці, який використовував веб-сайт. Ця технологія не сприяє генетичній конфіденційності, але, як показує цей арешт, важко протистояти їхній слідчій силі.

Джерела: The Washington Post