Як бетон шкодить довкіллю

Бетон (фр. béton, від лат. bitumen — «гірська смола») — штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води й, при потребі, спеціальних добавок.

Вітаю на "Хвилині Землі". Цей випуск зроблений у співпраці з Біллом та Меліндою Гейтс.
Щомісяця у всьому світі близько 7 мільйонів людей народжуються у містах або переїжджають туди.
Це дуже зручно, адже що ближче люди живуть один до одного, то простіше забезпечувати їх електроенергією, водою, а також надавати транспортні та інші види послуг.
Водночас такий масштаб урбанізації стає проблемою, адже щоб збудувати потрібні новим мешканцям будинки та належну інфраструктуру – а це фактично новий Нью-Йорк щомісяця протягом сорока років - потрібно багато бетону.
Проте бетон шкодить земному клімату своєрідним "подвійним ударом".
Насамперед шкоди довкіллю завдає сам цемент – речовина, яка скріплює основні компоненти бетону – пісок, щебінь і воду – в одну речовину.
Саме цемент є головним джерелом діоксиду вуглецю, який спричиняє стрімку зміну клімату Землі.
Подвійна шкода цементу пов’язана зі способом його виробництва.
Спочатку треба нагріти вапняк, що зазвичай вимагає використання великої кількості викопного палива, при згоранні якого виділяється діоксид вуглецю.
Щойно ми це зробили, вапняк хімічно розкладається на вапно (важливий компонент цементу) і діоксид вуглецю, який потрапляє у повітря.
У більшості промислових процесів основні викиди CO2 повʼязані з роботою машин та нагріванням потрібних для виробництва речей.
Проте коли йдеться про цемент, найбільше вуглекислого газу потрапляє в атмосферу саме під час розкладання вапняку.
Загалом на кожну тонну цементу, яку ми виробляємо, виділяється майже тонна CO2.
Наразі на цемент припадає 8% від загальних викидів CO2 в атмосферу.
Це більше, ніж від літаків, кораблів і автомобільних вантажних перевезень разом узятих.
І поки ми продовжуємо будувати новий Нью-Йорк щомісяця, викиди CO2 від цементу постійно зростатимуть.
Як вирішити цю проблему?
Ми могли б будувати нові будинки з інших матеріалів, і таким чином зменшувати використання цементу.
А там, де без цементу не обійтися, можна переходити при його виробництві на відновлювані джерела енергії.
Так, це справді допоможе!
Проте докорінно змінити ситуацію можна, лише зовсім припинивши використовувати у цементі вапняк; тоді при його розкладанні не вивільнятиметься настільки багато вуглекислого газу.
І вже є альтернативи, які можуть значно зменшити кількість необхідного вапняку або навіть зовсім виключити його з технологічного ланцюжка.
Поки що більшість із цих альтернатив або надто дорогі, або перебувають на початкових стадіях розробки, тому забудовники побоюються їх використовувати; а повністю замінювати ними бетон - і поготів.
Утім, деякі будівлі та мости у всьому світі вже зведені з використанням альтернативних матеріалів.
Тож застосування цементу з меншою кількістю вапняку або зовсім без нього дасть людству змогу отримати суттєві переваги під час розбудови нових мегаполісів.