Найпоширеніша алергія у світі

Алергія (грец. αλλος — інший і εργον — дія) — змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно.

Привіт, це "Хвилина Землі".
А це урушіол.
Молекула, яка викликає відчуття болю і свербіння, коли ми торкаємося отруйного плюща чи західного отруйного дуба.
Але урушіол не отруйний; його молекула не становить жодної небезпеки до людини.
Проте, як і багато інших неотруйних речовин, він може зашкодити нам, ненавмисно "обманюючи" імунні клітини, які сприймають урушіол як небезпечну речовину, і вимушено його атакують.
Коли ваша шкіра приходить в контакт з урушіолом або будь-якою іншою молекулою (частиною патогена), яку організм розглядає як чужорідну, особливий вид імунних клітин - клітини Лангерганса, які перебувають в приповерхневому шарі шкіри, - захоплюють цю молекулу за допомогою біологічних "кайданків"
і доставляють її до сусіднього імунного "хаба" - лімфовузла.
Такі чужорідні речовини називаються антигенами.
Якщо тамтешні T-хелпери не можуть розпізнати доставлену молекулу, вони часто роблять обґрунтовані "припущення" щодо того, наскільки небезпечною вона може бути, базуючись на типі біологічних "кайданків", які були використані клітиною Лангерганса при транспортуванні антигена.
Якщо "кайданки" ті самі, що використовувалися для зв’язування вже відомих антигенів, як-от мікробів, що викликають туберкульоз чи кандидоз, імунні клітини T-хелпери найімовірніше позначать невідому молекулу як небезпечну.
Це запускає процес вивільнення токсичних білків, які з метою очищення зони контакту на шкірі вбивають всі клітини навколо.
Це дуже ефективний спосіб, якщо молекула та патоген дійсно шкідливі.
Але оскільки неотруйний урушіол є гідрофобним ліпідом (як молекули на поверхні багатьох отруйних грибів і бактерій), він має такий самий вуглеводневий хвіст, а отже вимагає таких самих "кайданків", як і небезпечні антигени.
Тож ваше тіло може в будь-який момент задіяти непотрібний і вкрай неприємний захист від урушіолу.
Це аналогічна реакція, як і у випадку з ринітом (або нежитем), зумовленим впливом пилку, та анафілактичним шоком після вживання арахісу.
Інакше кажучи, це алергія.
Ці нешкідливі речовини з тієї чи іншої причини спричиняють помилкову ідентифікацію імунною системою деяких людей, в результаті чого їхні тіла на основі хибних сигналів здійснюють масовану атаку.
Але в той час, як більшість алергій виникають лише у невеликого відсотка людей, приблизно 85% населення Землі мають алергію на урушіол, що робить цей вид алергії найпоширенішим у світі.
І це дуже дивно, оскільки урушіол, судячи з усього, ніколи не виконував захисної функції.
Урушіол - це просто згущувач соку, який допомагає заліпити та ізолювати пошкоджені частини листя.
І фактично, урушіол впливає лише на людей і кілька видів приматів.
Багато інших тварини регулярно без жодних негативних наслідків вживають в їжу й отруйний плющ, і листя отруйного дуба.
Ми досі не знаємо, чому алергія на урушіол характерна майже вилючно для нас, і чому в частини людей немає цієї алергії.
Та й узагалі, чому алергії існують.
В певному сенсі, Ліга Плюща може допомогти дізнатися відповіді на ці запитання.