Наскільки маленькі ми в порівнянні зі всесвітом

Всесвіт — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія й енергія, разом з усіма галактиками, зорями, планетами та іншими астрономічними об'єктами.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Взимку 1995 року науковці спрямували телескоп "Габбл" на ділянку нічного неба неподалік від Великої Ведмедиці: на темну і віддалену від світлового забруднення навколишніх зірок місцину.
Це місце здавалося пустим і весь задум був ризикованим.
Що буде, якщо щось та й з’явиться?
Протягом 10 днів телескоп відзняв майже 150 годин експозиції однієї й тієї ж ділянки.
І те, що вдалося отримати, виглядало просто вражаюче: знімок більше, ніж 1500 галактик, що сяяли у крихітному клаптику всесвіту.
Тепер нумо зупинімося на хвильку й оцінимо масштаб цього знімку.
Якщо взяти кулькову ручку і тримати її на відстані простягнутої руки навпроти нічного неба, дивлячись на самий її кінчик, то це — розмір регіону, котрий "Габбл" зафіксував на першому знімку Deep Field.
Іншими словами, всі ті 3000 галактик можна було побачити у крихітному клаптику всесвіту, що займає приблизно 2/1 000 000 нічного неба, котре ми бачимо.
Для порівняння візьмемо середній зріст людини, котрий складає 1,7 метра.
Діаметр Землі сягає 12 700 кілометрів, що дорівнює майже 7,5 мільйонам людей, вишикуваних вздовж їх зросту.
Астронавти місії "Аполлон-8" пролетіли 380 000 кілометрів до Місяця.
А наше відносно невелике Сонце має 1,4 мільйона кілометрів у діаметрі — це у 110 разів більше за діаметр Землі.
Ось ще більше: у Чумацькому Шляху знаходиться від 100 до 400 мільярдів зірок включно із нашим Сонцем.
Кожна сяюча крихітна галактика, зображена на знімку Deep Field містить в собі щонайменше мільярди зірок.
Майже через десятиліття після того, як був зроблений знімок Deep Field, науковці обладнали телескоп "Габбл" новими оптичними приладами й зробили ще одне фото на довгій витримці, котра зайняла майже 4 місяці.
Цього разу вони споглядали вже 10 000 галактик.
З того часу половина з них була вивчена більш детально, використовуючи знімок, котрий називають eXtreme Deep Field image, або просто XDF.
Поєднуючи фото, зроблені більш ніж за 10 років, на знімку XDF вдалося зафіксувати настільки віддалені галактики, що їх яскравість складає всього десять мільярдних від тієї, що доступна людському оку.
Тож що ми можемо дізнатися про всесвіт зі знімків Deep Field?
При вивченні всесвіту поняття простору та часу нерозривно пов'язані.
Це відбувається через обмежену швидкість світла.
Знімки Deep Field є машинами часу, що повертають нас до прадавнього всесвіту.
Вони настільки далеко зазирають у простір та час, що ми можемо бачити галактики, котрі існували більше ніж 13 мільярдів років тому.
Це значить, що ми бачимо всесвіт таким, яким він був менш ніж за мільярд років після Великого Вибуху.
Це дозволяє науковцям досліджувати галактики у зародку.
Знімки Deep Field також показали, що всесвіт є однорідним.
Тобто знімки різних регіонів неба виглядають однаково.
І це неймовірно, враховуючи наскільки величезний наш всесвіт.
Чому власне він має бути однаковим у таких далеких один від одного регіонах?
У масштабі галактики, не кажучи вже про всесвіт, ми менші, ніж можемо собі уявити.
Але у нас є можливість розмірковувати, ставити питання, відкривати нове, досліджувати та уявляти.
Тож наступного разу, коли ви будете дивитися на нічне небо подумайте хвильку про те, наскільки безкраїм є те, чого ми не можемо побачити у темних проміжках між зірками.