Навіщо NASA відправляє космічний апарат в металевий світ

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Десь між орбітами Марса та Юпітера на відстані близько 500 мільйонів кілометрів від Землі рухається металевий об’єкт розміром зі штат Массачусетс, і це не супутник.
Це астероїд під назвою 16 Психея, один з наймасивніших астероїдів у Сонячній системі.
І саме він є метою досліджень наших роботів.
Людство спромоглося відправити роботизовані космічні апарати до різноманітних об’єктів у космосі — газових хмар Сатурна і Юпітера, крижаних пусток Європи й кам’янистих дюн Марса.
Але поверхня Психеї не просто камінь, це багата важкими металами порода.
Астероїд складається переважно з нікелю та заліза і є на сьогодні найбільшим відомим об’єктом з таким складом.
Та ми ще не знаємо який у нього вигляд.
Наші найкращі радіолокаційні зображення — це лише нечітка пікселізована пляма.
Усе зміниться у 2026 році, коли на Психею прибуде безпілотний космічний апарат, відправлений за програмою НАСА Діскавері.
Чому ж НАСА так зацікавлено Психеєю?
Ми збираємося добувати там метал, чи збудувати велетенській космічний магніт?
Насправді причина прямо у нас під ногами.
Земне ядро складається з твердого внутрішнього залізо-нікелевого ядра і рідкого зовнішнього ядра.
Але вивчати ядро безпосередньо заважають 2800 кілометрів твердої породи.
Найбільша глибина, на яку вдалося пробурити свердловину, — це 12 кілометрів.
Навіть якби ми могли заглибитися більше, тиск в ядрі у 3 мільйони разів більший ніж на поверхні, а температура сягає 5000 градусів за Цельсієм.
Простіше кажучи, про подорож до центру Землі наразі навіть не йдеться.
Тож ученим доводиться вдаватися до непрямих способів дослідження земного ядра, як от вимірювання сейсмічних хвиль, що проходять крізь ядро, або вивчення мінералів, які, як вважається, там утворилися.
А що, як найкращим способом вивчити глибини Землі є подорож у відкритий космос?
Зрештою, ми маємо досить хороше уявлення про те, як сформувалися наші планети.
Частинки пилу і газ, що оберталися навколо нашого молодого Сонця, охолоджувалися і зіштовхувалися, у результаті чого утворилися тисячі невеликих небесних тіл, які ми називаємо планетезималями.
В міру свого орбітального руху деякі з них зіштовхувались між собою, сформувавши в підсумку наші планети.
Інші ж від ударів розбилися на дрібніші шматки, так утворилися астероїди, які можна спостерігати в поясі між Марсом та Юпітером.
Особливість Психеї в тому, що вона, на думку вчених, була планетезималлю на шляху її трансформації в кам’янисту планету з металевим ядром.
Але цей процес був перерваний рядом зіткнень з іншими планетезималями, які поступово збили кам’янисту кору, доки не залишилося саме ядро.
Зазнати стількох руйнівних зіткнень і уникнути появи домішок статистично дуже малоймовірно, що робить можливість вивчити відкрите металеве ядро надзвичайно рідкісною.
Для цієї місії дослідницький зонд НАСА буде оснащений цілим комплексом найсучасніших інструментів.
Спектрометр буде аналізувати гамма-випромінювання та нейтрони, утворені під дією космічних променів.
Кожен елемент періодичної системи випускає гамма-промені з певною довжиною хвилі, тож ці вимірювання покажуть нам, які елементи містяться на поверхні астероїда.
Магнітометр проведе вимірювання магнітного поля Психеї, що дозволить нам більше дізнатися про те, як генерується магнітне поле у земному ядрі.
І, звісно, прилад для отримання зображень дозволить нам детально роздивитися поверхню.
Відвідання абсолютно нового світу само по собі достатньо захопливе, але місія до Психеї дає нам унікальний шанс розкрити глибинні таємниці нашої планети на далекій незвіданій орбіті.